5.9 Технологічний розрахунок кормороздавачів

Одним з основних параметрів кормороздавачів є забезпечення заданої разової норми корму на погонний метр фронту годівлі (годівниці).

Для стаціонарних кормороздавачів ця умова досягається, якщо подачу кормороздавача W_ск узгоджено зі швидкістю руху кормотранспортуючого робочого органу u_то

_(5.1)

де q - норма разової видачі корму на одну голову, кг;

Н_фг- норма фронту годівлі (довжини годівниці) на одну голову, м.

(5.2)

L_фг - довжина фронту годівлі, м;

т_г - кількість голів тварин, що обслуговуються вздовж фронту годівлі.

Аналогічно у випадку застосування мобільного кормороздавача з горизонтальним подаючим транспортером, наприклад КТУ-10А або КПТ-10, швидкість останнього u_г.тр повинна бути узгоджена з швидкістю руху агрегату u_агр, а саме

(5.3)

де Н_м і В_м - відповідно висота і ширина моноліту кормосуміші в кузові кормороздавача, м;

r_к - щільність кормосуміші, кг/м³.

Потужність двигуна для приводу кормороздавача транспортерного типу можна визначити за формулою

(5.4)

де q_тр - конструктивна маса, що припадає на одиницю довжини транспортера, кг/м;

L_тр – довжина транспортеру, м;

f - приведений коефіцієнт тертя;

h_пр - коефіцієнт корисної дії приводу.

Потужність для приводу ходової частини мобільного кормороздавача можна визначити користуючись формулою

(5.5)

де т_к і т_кр - відповідно, максимальна маса корму і конструктивна маса кормороздавача, кг.

5.8.1 Розрахунок мобільних кормороздавачів

При проектуванні машин для роздавання кормів у якості керівних матеріалів використовують норми технологічного проектування тваринницьких підприємств, зоотехнічні вимоги до кормороздавачів і т.ін.

Визначають добові витрати кормів на фермі, режим годування тварин.

При технологічному розрахунку визначають параметри складальних одиниць, пов’язаних з транспортуванням і роздаванням кормів. Основні розміри і режими роботи робочих органів кормороздавача.

Мобільні і обмежено-рухомі кормороздавачі мають бункери, у середині яких розміщують робочі органи для роздавання кормових продуктів у годівниці.

При проектуванні мобільного (обмежено-рухомого) кормороздавача місткість бункера вибирають з таким розрахунком, щоб при одноразовому завантаженні машина була здатна обслуговувати одне або декілька тваринницьких приміщень. Крім того, кількість корму у бункері-роздавачі (кг) повинно бути рівним або кратним кількості корму, яке необхідне для одноразового годування поголів’я тварин, що розміщені в одному ряді приміщення, тобто

(5.6)

де G – кількість корму, яка потрібна для одноразового годування тварин, кг;

q_н - кількість корму, яка потрібна на одну голову тварини, кг;

m_і - кількість тварин в одному рядку приміщення, голів;

n - кількість рядків тварин, що обслуговується при одноразовому завантаженні кормороздавача.

Потрібна кількість корму, що розміщується у бункері машини дорівнює

(5.7)

де V - місткість бункеру, м³;

r - об’ємна вага кормів, кг/м³;

y - коефіцієнт заповнення бункеру, y = 0,8…0,9.

Місткість кузова (бункера) визначається за формулою

(5.8)

або

(5.9)

де q_н¢ – питома норма витрат корму, кг/м;

L - фронт годування, м.

Питому норму витрат корму визначають за формулою

(5.10)

де l - довжина годівниці на одну тварину, м;

q_max - максимальна норма разової дачі на одну тварину, кг (з раціону).

Годинну продуктивність кормороздавача визначають за формулою

(5.11)

де d - коефіцієнт використання вантажопідйомності, d = 0,8…0,9;

Т_ц - час циклу, год.

Час циклу визначають за формулою

(5.12)

де Т_н - час навантаження, с;

Т_рух.в. - час руху з вантажем, с;

Т_р - час роздавання корму, с;

Т_х.х - час руху без вантажу, с.

Час навантаження визначають

(5.13)

де W_н - продуктивність навантажувача кормів, кг/с.

Час руху з вантажем

(5.14)

де S - шлях від сховища (кормоцеху) до виробничого приміщення, м;

V_р.з - швидкість руху кормороздавача з вантажем, м/с.

Час роздавання кормів

(5.15)

де V_р.р - швидкість руху роздавача при роздаванні, м/с.

Час руху без вантажу

(5.16)

де V_х.х.- швидкість руху без вантажу, м/с.

Якщо перевезення кормів виконується декількома кормороздавачами з одним трактором, тоді продуктивність визначають за формулою

(5.17)

де п - кількість роздавачів, з’єднаних між собою, шт.

При перевезенні заданої кількість корму G_т за певний час Т_і потрібну кількість кормороздавачів визначають за формулою

(5.18)

5.8.2 Розрахунок стаціонарних кормороздавачів

Стрічкові роздавачі (рис. 5.32) виготовляють із безкінечної, покритої гумою, стрічки, в якій одна або обидві вітки робочі, а також із стрічки з тросом або ланцюгом.

poperech._str_chkoviy.png

Рис. 5.32. Поперечний переріз стрічкового транспортера на роликових опорах (а) та на дні жолоба (б).

Стрічка може мати форму жолоба, що дає можливість краще її завантажити і збільшити продуктивність транспортера, рухатися по суцільному або з вікнами дну годівниці.

Продуктивність стрічкового транспортера можна визначити за формулою

(5.19)

де F - площа поперечного перерізу корму на стрічці, м²;

V_с - швидкість руху стрічки, м/с;

r_к - щільність корму, кг/м³.

Площу поперечного перерізу корму на стрічці визначають (див. рис. 5.23).

(5.20)

Для стрічки з роликовими опорами (рис. 5.23, а) це площа трапеції і площа рівнобедреного трикутника, бокові сторони якого мають нахил до основи під кутом природного схилу

e = 0,35e_о ,

де e_о - кут природного схилу корму під час спокою, град.

Щоб запобігти втратам корму, ширина його в на стрічці повинна дорівнювати

(5.21)