6.3 Класифікація технічних систем та засобів видалення гною

 

Технічні системи та засоби механізації можна класифікувати й за іншими ознаками (рис. 6.5): спосіб використання, принцип дії, конструктивні ознаки робочих органів, тип їх приводу тощо.

За способом використання технічні системи і засоби бувають пересувні та стаціонарні. Пересувні застосовуються для видалення гною зі стійл, боксів, вигульних майданчиків, а стаціонарні лише зі стійл і боксів. Привод робочих органів механізації здійснюється за допомогою двигунів внутрішнього згорання, а також від електродвигунів.

klasif._zasob_v_gnoyu.png

Рис. 6.5. Загальна класифікація технічних систем і засобів

 прибирання, видалення та утилізації гною

 

Типи скреперів для видалення гною та їх характеристика

Дельта-скрепер (рис. 6.6):

Ø  підходить для прибирання напіврідкого та підстилкового гною

Ø  автоматично регулюється при зміні ширини проходу

Ø  абсолютна безпека для корови

Ø  повний запрограмований автоматичний контроль

Øсистема може бути встановлена в будь-якому приміщенні, незалежно від типу підлоги.

 

delta-skrepera.png

Рис. 6.6. Дельта-скрепера

Ваш браузер не поддерживает JWPlayer

 

Комбі-скрепер (рис. 6.7), заслінний скрепер (рис. 6.8):

Ø  використовується для напіврідкого гною або гною з соломою коротше ніж 4 см

Ø  може працювати у вузькому проході - немає необхідності розширювати проходи

Ø  система може бути встановлена в будь-якому приміщенні, незалежно від типу підлоги

Ø  абсолютна безпека для корови - автоматична зупинка у разі контакту з твариною

Ø  система захисту від промерзання

Ø  повний запрограмований автоматичний контроль

Øрізні типи приводних станцій: тросовий, ланцюговий, кабельний і гідравлічний приводи.komb_-skreper.png

Рис. 6.7. Комбі-скрепер

 

zasl_nniy_skreper.png

Рис. 6.8. Заслінний скрепер

 

Ящичний скрепер (рис. 6.9)

Ø  нова конструкція для прибирання гною і бруду (солома довше 4 см)

Ø  не вимагається направляючого U - подібного профілю

Øця скребкова система може вичищати гній, який розташований тільки по одній стороні проходу без скрепера (одностороннє завантаження)

yashchichniy_skreper.png

Рис. 6.9. Ящичний скрепер

 

Класифікація гідравлічних систем видалення гною.

На даний час існують наступні типи гідравлічних систем гноєвидалення: самопливна, відстійно-лоткова (шиберна), змивна, рециркуляційнна та, іноді, безканально-змивна.

Самопливна система заснована на принципі вільного плину гнойової маси під дією сили ваги. Система діє безупинно в міру надходження гнойової маси через щілини підканальних решіток і стікання її через відкритий кінець каналу. Вологість гнойової маси повинна бути не нижче 88%. Ця система проста і зручна в експлуатації. Після запуску її в роботу функції оператора зводяться лише до спостереження за тим, щоб у канали не потрапляли залишки корму і сторонні предмети. У процесі функціонування додавати воду не потрібно. Воду додають тільки при пуску системи в роботу. Самопливні системи гноєвидалення особливо успішно застосовуються на свинарських комплексах і фермах будь-яких розмірів.

Відстійно-лоткова (шлюзова) система відрізняється від самопливної тим,  що  передбачає нагромадження  гною в гноєприймальних каналах, вихід яких перекритий шиберами. Для періодичного спуску гнойової маси (через 7-14 днів) шибера відкривають, а для її розрідження додають воду. За рахунок додаткової витрати води - у середньому 3-5 дм3 на одну голову в добу - збільшується вихід гною. Основний недолік цієї системи полягає в тому, що при спуску гнойової маси відбувається надмірне виділення сірководню. На цей час необхідно підсилити в приміщенні повітрообмін, відкриваючи витяжні канали, а також вікна і ворота.

Змивна система діє дуже надійно, її рекомендується застосовувати на свинофермах з виробництвом до 24 тис. свиней у рік. Система передбачає промивання гноєприймальних каналів один-два рази на добу водою, яку подають до змивних насадок по спеціальній мережі зі змивних бачків, заповнюваних з водогінної мережі. Витрата води при цій системі складає 15-20 дм3 на одну тварину в добу. При застосуванні подовжніх каналів з U - подібним поперечним перерізом і змивними бачками місткістю 1 м3 загальні витрати води системою зменшується приблизно в два рази. Змивна система застосовується на свинарських комплексах з виробництвом 54 і 108 тис. голів у рік.

Рециркуляційна система передбачає щоденне промивання гноєприймальних каналів рідкою фракцією гною, попередньо освітленою, знезараженою і дезодорованою. Застосування такої системи дозволяє скоротити витрати води і зменшити вихід гнойової маси. Умови застосування її ті ж, що і для змивної системи. При цьому варто врахувати, що під час промивання каналів трохи підвищується загазованість приміщення. Система може застосовуватися на фермах будь-яких розмірів, але за умови надійного знезаражування змивної рідини.

Безканально-змивна система є новою і поки одержала поширення лише на свинарських комплексах. Її особливість полягає в тім, що змив гною проходить за допомогою спеціальної гідравлічної установки тонкими змивними струменями води, що подаються через форсунки під високим тиском (1,4 МПа). Система не вимагає будівництва глибоких гноєприймальних каналів і застосування щілинних підлог, тому що змив гною йде безпосередньо з зони дефекації свиней. Застосування безканальної системи дозволяє помітно скоротити витрати води на промивання в порівнянні з іншими системами; вони складуть 3-3,5 дм3 на одну дорослу свиню (на відгодівлі) у добу.

За економічними показниками гідравлічні системи гноєвидалення, за винятком безканально-змивної, незначно відрізняються одна від іншої, але застосування тієї чи іншої системи визначає вибір способів обробки рідкого гною з метою наступної його утилізації.