2.1.1 Види кормів та їх характеристика

 

До кормів, як сировини, ставляться відповідні вимоги: повинні містити поживні речовини в доступній для засвоєння формі, добре поїдатися тваринами, не мати шкідливого впливу на тварин, не погіршувати якості продукції, не містити токсичних і отруйних речовин, або інших речовин, що можуть змінити природні властивості продукції, наприклад, її колір, смак або запах. Корми не повинні бути забруднені ґрунтом, паливно-мастильними матеріалами, радіоактивними елементами, не повинні містити сторонніх включень (особливо металевих), мати допустимий вміст нітратів і нітритів. У кормах не повинно бути біологічних чи хімічних препаратів, які потрапляючи в організм людини з продуктами харчування спричиняли б шкідливий вплив на здоров¢я, наприклад, стимуляторів росту.

Сучасна класифікація кормів ґрунтується на їх походженні і найголовніших властивостях (рис. 2.1)

 

ris._2.1.png

 

 

 Рис. 2.1. Класифікація кормів.

Силосовані корми – силос – це законсервований біологічним способом зелений корм.

Сінаж – це законсервований прив¢яленням (пониженням вологості) і герметизацією зелений корм.

Вітамінне трав’яне борошно – це подрібнений висушений штучним способом зелений корм, що містить значну кількість вітамінів.

До коренебульбоплодів відносять буряки, картопля, морква, турнепс, бруква, соковиті плоди овочевих і баштанних культур.

Відходи елеваторного виробництва  - зерновідходи, після розмелу на мельницях, утворюється пил (білий, сірий, чорний); мучка кормова; січка гороху, лушпиння вівса, висівки (на оббивальній машині знімається плівка і частково зародиш).

Відходи цукрових заводів – меляса (патока), жом (в залежності від способу обробітку).

Відходи олійних заводів – макуха, шрот.

Відходи крохмале-патокових виробництв – при вимиванні крохмалю з картоплі залишається мезга, з кукурудзи – кукурудзяний екстракт.

Відходи бродильних виробництв – брага, солодові ростки, пивна дробина, відходи при переробці зерна на спирт, відходи ячмінного пива.

За хімічним складом і фізіологічної дією на організм тварин рослинні корми поділяють на об’ємні і концентровані. До об’ємних відносять такі, в яких в одному кілограмі маси міститься менше від 0,5 кг перетравних речовин, або 0,65 кормових одиниць (к.од.) – це грубі і соковиті корми, а також водянисті відходи цукрового, крохмального і бродильного виробництв. До концентрованих кормів відносять зернові корми і комбіновані, основу яких складають зернові корми (в 1 кг >0,5 кг перетравних речовин, або 0,65 к.од.).

Процес взаємодії робочих органів машин з кормами одночасно обумовлюється їх фізичними та механічними властивостями.

З фізичних властивостей найбільш важливими є щільність, вологість, температура, забрудненість і пористість.

Найважливішими механічними властивостями можна вважати пружність, в’язкість, твердість, липкість, тертя та інші.

Щільність корму можна визначити як відношення маси корму до його об’єму. Методи визначення щільності зводяться до визначення з достатньою точністю маси і об’єму. Масу, як правило, визначають зважуванням, а об’єм – визначенням розмірів тіла і обчисленням його об’єму за відомими геометричними співвідношеннями або відмірюванням.