5.1 Зоотехнічні вимоги і контроль якості роздавання кормів

 

Технологічний процес механізованого роздавання кормів є одним з найбільш відповідальних у виробництві продукції тваринництва. Від його стабільності і регулярності залежить ефективність і ритмічність процесу перетворення кормів у продукцію тваринництва. Він є найбільш трудомістким (трудомісткість роздавання кормів становить 30-40% загальної трудомісткості виробництва) і важко механізується внаслідок значної різноманітності видів тварин, способів їх утримання, об'ємно-планувальних рішень тваринницьких приміщень, технологій кормоприготування і годівлі та широкого спектра фізичних і механічних властивостей кормів. Тому рівень механізації процесу роздавання кормів є найнижчий порівняно з іншими технологічними процесами у тваринництві.

Для досягнення високої ефективності тваринництва кормороздавачі повинні:

- забезпечити високу рівномірність і точність роздавання кормів;

- забезпечити дозування їх індивідуально кожній тварині або групі тварин;

- виключати забруднення корму;

- виключати розподіл кормосуміші на фракції;

- запобігати травмуванню тварин і обслуговуючого персоналу;

- забезпечувати електробезпеку.

Відхилення від заданої норми видачі для стеблових кормів не повинно перевищувати ±15%, концкормів - ±5%, а втрати повинні бути не більше 1%. Тривалість роздавання кормів в одному приміщенні стаціонарними кормороздавачами не повинна перевищувати 20, а мобільними - 30 хв. Кормороздавачі мають бути універсальними, щодо можливості роздавання різних видів кормів, високопродуктивні, з можливістю регулювання в широких границях норми видачі, не повинні створювати значних акустичних шумів, зручні в обслуговуванні і догляді, надійні в роботі (коефіцієнт готовності має бути не менший від 0.98).