Стрижка овець — досить трудомісткий і найвідповідальніший процес загальної технології виробництва продукції вівчарства. Завдяки механізації стрижки значно полегшується й у 3—5 разів підвищується продуктивність праці стригалів (скорочується тривалість стрижки); за рахунок рівного і низького зрізання зменшується наявність "січки" в руні, покращується якість, на 8—13 % збільшується вихід вовни; зменшується кількість порізів шкіри тварин.

Стрижку овець рекомендується проводити в теплу, суху й безвітряну погоду. Календарні терміни залежать від природно-кліматичних умов. Загальна тривалість стрижки — 10—12 днів.

Овець тонкорунних і напівтонкорунних порід (тонина шерсті 15 – 35 мкм) з однорідною вовною стрижуть один раз на рік — весною, з грубою і напівгрубою неоднорідною вовною — весною та восени, а овець романівської породи — в міру підростання вовни через кожні 100 днів. Весняну стрижку слід проводити перед початком природного линяння тварин, а восени із таким розрахунком, щоб до настання холодів з'явився вовняний покрив, здатний захистити тварин.

Відгодівельне поголів'я овець стрижуть за 1,5—2 міс до забою, а овець, хворих на коросту, бруцельоз тощо, теля здорового поголів'я, дотримуючись всіх ветеринарно-санітарних правил. Після стрижки приміщення, обладнання, а також одяг стригалів дезінфікують.

Незвичне положення тварин під час стрижки може призвести до порушення функцій органів травлення і спричинити захворювання, а інколи й падіж овець. З метою профілактики вказаних явищ овець добу не годують і не напувають протягом 12—15 год. перед стрижкою. Крім того, це сприяє одержанню якісної вовни, оскільки нагодовані і напоєні вії виділяють більше сечі, поту і фекалій. Не слід також стригти овець із вогкою вовною, яка буде самозігріватися і пріти у паках, втрачати-міцність і колір.

У процесі стрижки необхідно дотримуватись таких основних правил:

-          вовну зрізати якомога нижче і рівніше, не залишати ділянок із високою вовною, забезпечувати цілісність руна, одержаного при якісній стрижці (від цього, у першу чергу залежить вихід вовни, а від довжини волокон — її якість);

-          не робити повторних зрізів (перестригання), оскільки це є причиною утворення "січки", яка значно погіршує вовну, знижує міцність одержаної з неї пряжі;

 не допускати порізів, а при їх появі обов'язково обробляти рани дезрозчином креоліну або спеціальною маззю попередження заражень личинками мух.