3.1 Фізіологічні основи машинного доїння корів
Фізіологічний процес доїння
складається з 3 етапів:
молоковідворення, молоковіддачі,
молоковиведення.
Молочна залоза корів складається з чотирьох частин, у яких є велике число дрібних залоз – альвеол 2 (рис. 3.1), що виробляють молоко з речовин, що надходять сюди з кров'ю. Молочні протоки 3 зв'язують альвеоли з молочною цистерною 4 і дійкою 5. На кінці дійки є запираючий м¢яз – сфінктер 6.
У процесі молоковідворення молоко
накопичується в альвеолах. При цьому тиск всередині вимені підвищується на 4
кПа. З альвеол через протоки молоко надходить у порожнину цистерни не
самопливом, а видавлюється особливими м'язами зірчастої форми, що оточують
альвеоли і протоки.
Внутрішній механізм молоковіддачі зводиться до
наступного. При ссанні
вимені телям або при доїнні подразнення закінчень нервових волокон (рецепторів)
передається через центральну нервову систему в головний мозок тварини. У
відповідь на це подразнення (зовнішній сигнал) мозок подає команду в гіпофіз
(залозу внутрішньої секреції, розташовану в головному мозку), що виділяє в
кров особливий гормон - окситоцин.
Окситоцин, дійшовши по
системі кровообігу до вимені, викликає швидке й енергійне скорочення зірчастих
м'язів (рис. 3.2), у результаті цього молоко з альвеол інтенсивно переходить у
молочні цистерни і соски. Відбувається так називаний припуск молока, що є
відповіддю тварини на зовнішні подразнення.
Час від одержання зовнішнього сигналу до активного
припуску складає біля 45 с. За цей час повинні бути виконані всі підготовчі
операції на вимені і ввімкнений у роботу доїльний апарат. Дана вимога має
особливо важливе значення тому, що окситоцин знаходитися в крові нетривалий час,
потім він руйнується і перестає впливати на альвеоли. Активний стиск альвеол при
доїнні триває увсього лише 3-4 хв., а потім наступає спад і повне припинення
молоковіддачі.
Перша
і найважливіша вимога фізіології - виробити у тварини повноцінний і стійкий рефлекс
молоковіддачі, інакше кажучи, привчити корову швидко і цілком віддавати молоко
при доїнні машиною. Це досягається належним підготуванням вимені і правильної
організації роботи дояра.
Друга
вимога зводиться до
правильної організації проведення підготовчих, основних і заключних
операцій.
Процес доїння складається із двох етапів: молоковіддачі і молоковиведення. Молоковіддача є задачею зооінженерною, а молоковиведення – інженерно-технічною.
Динаміку процесу доїння можна проілюструвати наступним графіком (рис. 3.3).
Рис. 3.3 Графіки інтенсивності молоковіддачі (І) та жирності (ІІ) молока:
ОА – період припуску молока (латентний період); АВ – період інтенсивної молоковіддачі (активний припуск молока); ВС – закінчення припуску; СD – повторний припуск при машинному додоюванні.