2.8 Водокольцеві вакуум-насоси
Перед пуском насоса необхідно провернути вал від руки за муфту на повний оберт для того, щоб переконатися у відсутності заїдань або
ушкоджень. Потім закривають засувку на всмоктувальному трубопроводі, відкривають
вентиль на трубі, що підводить воду в сальники насоса, пускають у хід
електродвигун і відкривають засувку на всмоктувальному трубопроводі.
Обслуговування машини полягає в періодичному підтисканні сальника,
заміні набивання, якщо вона внаслідок зношування не забезпечує потрібної
щільності, і спостереженні за роботою й змащенням підшипників.
Сальники не вимагають сильного затягування.
Для набивання сальника застосовують м'який бавовняний просалений шнур.
При нормальній роботі
насоса температура підшипника може бути на 20...30
При нормальній роботі підшипників їх заповнюють змащенням УТВ або
ЦІАТІМ-203 чотири рази в рік.
Не рідше двох раз у рік підшипники промивають і повністю заміняють
змащення.
При роботі на граничному вакуумі вакуум-насоси видають тріск,
викликуваний фізичними процесами, що відбуваються в насосі. При цьому витрата
потужності не зростає. Тріск, супроводжуваний підвищенням витрати потужності,
указує на ушкодження насоса; у цьому випадку насос негайно
виключають.
При роботі машини на номінальних режимах рівень шуму не повинен
перевищувати 87 дБ.
Насос зупиняють у наступному порядку: спочатку закривають засувки на всмоктувальному й нагнітальному трубопроводах і вентиль підведення води в сальники, а потім виключають електродвигун.
Рисунок
2.8.1 – Фото водокольцевий вакуум-насос