2.8 Водокольцеві вакуум-насоси

 

Перед пуском насоса необхідно провернути вал від руки за муфту на повний оберт для того, щоб переконатися у відсутності заїдань або ушкоджень. Потім закривають засувку на всмоктувальному трубопроводі, відкривають вентиль на трубі, що підводить воду в сальники насоса,  пускають у хід електродвигун і відкривають засувку на всмоктувальному трубопроводі.

Обслуговування машини полягає в періодичному підтисканні сальника, заміні набивання, якщо вона внаслідок зношування не забезпечує потрібної щільності, і спостереженні за роботою й змащенням підшипників.

Сальники не вимагають сильного затягування.

Для набивання сальника застосовують м'який бавовняний просалений шнур.

 При нормальній роботі насоса температура підшипника може бути на 20...30 С вище температури навколишнього середовища, але не більше 70 С.

При нормальній роботі підшипників їх заповнюють змащенням УТВ або ЦІАТІМ-203 чотири рази в рік.

Не рідше двох раз у рік підшипники промивають і повністю заміняють змащення.

При роботі на граничному вакуумі вакуум-насоси видають тріск, викликуваний фізичними процесами, що відбуваються в насосі. При цьому витрата потужності не зростає. Тріск, супроводжуваний підвищенням витрати потужності, указує на ушкодження насоса; у цьому випадку насос негайно виключають.

При роботі машини на номінальних режимах рівень шуму не повинен перевищувати 87 дБ.

Насос зупиняють у наступному порядку: спочатку закривають засувки на всмоктувальному й нагнітальному трубопроводах і вентиль підведення води в сальники, а потім виключають електродвигун.

image058.png

Рисунок 2.8.1 – Фото водокольцевий вакуум-насос