1.1.2 Утримання свиней
Завдяки перспективним
технологіям, науково-обгрунтованим методам селекційно-племінної роботи,
комплексному вирішенню питань механізації і автоматизації виробничих процесів
продуктивність тварин значно вища (300-400
г/добу).
Природній потенціал свиней
України здатний одержувати по 600
Основними причинами низької
інтенсивності ведення свинарства в господарствах є кормові проблеми, порушення
елементарних вимог щодо відтворення, технологій утримання і годівлі
тварин.
Системи утримання свиней.
Застосовують безвигульну та вигульну системи утримання
свиней.
Безвигульна система утримання найпоширеніша на великих
тваринницьких підприємствах. При цій системі тварин від народження до реалізації
утримують у приміщеннях з індивідуальними або груповими станками. Іноді
практикують клітково-ярусне утримання.
Інтенсивне ведення свинарства при цілорічному безвигульному утриманні всіх вікових
і виробничих груп свиней нерідко веде до ослаблення конституції, зниження
їх резистентності (здатність організму
чинити опір шкідливим факторам, які можуть викликати інфекційне захворювання) та
продуктивності. Тому для підприємств племінного напрямку, а також для
кнурів-плідників, свиноматок і ремонтного молодняка промислових
репродукторів доцільно рекомендувати вигульну систему утримання.
Вигульну систему підрозділяють на режимно-вигульну і
вільно-вигульну. При
режимно-вигульному утриманні тварини можуть виходити з приміщень на вигульні
майданчики лише в час, передбачений розпорядком дня, а при вільно-вигульному
вони мають вільний доступ до місця
вигулу. Вигули, як правило, розміщують уздовж стін свинарників і розділяють на окремі
секції. Розмір секцій визначається поголів’ям свиней в окремих групах (при груповому
утриманні) або кількістю тварин, що обслуговуються одним оператором (при
утриманні тварин в індивідуальних станках).
Норма площі вигулів для кнурів і поросних свиноматок (за 10-15 днів до
опоросу), а також підсисних свиноматок з поросятами становить
Приміщення для літньо-табірного утримання будують за типом стаціонарних
будівель або у вигляді пересувних споруд.
Стадії утримання свиней. В останні роки
застосовують одно-дво- і тристадійне утримання свиней.
При
одностадійному (гніздовому)
варіанті поросят після відлучення вирощують у маточних станках і до
закінчення відгодівлі утримують без перегрупування. У цьому випадку на фермах і комплексах
обладнують лише два типи приміщень - для холостих і поросних свиноматок, а також
свинарники-маточники для опоросу та утримання поросят протягом всього наступного
періоду їх вирощування та відгодівлі до реалізації.
На
тваринницьких комплексах потужністю 12 і 24 тис. свиней застосовують двостадійне
утримання, за якого поросят залишають у приміщеннях для підсисних свиноматок до
тримісячного віку, а потім переводять у
відгодівельники.
При
галузевій спеціалізації господарств найпоширеніший тристадійний спосіб
утримання, за якого молодняк тричі послідовно переміщують у нові приміщення: при відлученні,
після вирощування до 3-4-місячного
віку і після дорощування при переході до заключної фази
відгодівлі.
Вибір того чи іншого варіанту залежить від конкретних умов господарства (обсягу
виробництва, наявності приміщень. їх планування тощо).
Перехід на одно- або двостадійне вирощування дозволяє підвищити
середньодобовий приріст тварин. Особливо перспективним вважається гніздовий спосіб
вирощування молодняка, за якого стресовий стан тварин, обумовлений переміщеннями
і перегрупуваннями, усувається зовсім або зводиться до
мінімуму.
Перевага тристадійного способу вирощування в тому, що для різних
статевовікових груп тварин з’являється можливість полегшити диференційоване виконання
механізованих технологічних
процесів (напування, роздавання кормів,
прибирання гною, забезпечення мікроклімату), підвищується ефективність використання
виробничих приміщень (площ) та засобів механізації.
Норма площі вигулів для кнурів і поросних свиноматок (за 10— 15
днів до опоросу), а також підсисних маток з поросятами— 10м2 на одну
голову, для свиноматок холостих і першого періоду поросності — б м2,
ремонтного та відгодівельного молодняку—відповідно 1,5 і
Рис. 1.7. Станки для індивідуального утримання свиней
Сьогодні треба негайно відновити виробництво збалансованих по енергії і поживності комбікормів на комбікормових заводах, або дати виробничу можливість приготувати їх в господарстві маючи необхідні для цього домішки і відповідне обладнання.
Маючи малогабаритні комбікормові
агрегати, які спроможні переробляти високобілкові бобові корми, господарства
можуть одержувати до
Для транспортування і роздачі сухих кормів розроблені спіральні транспортери, які агрегатують з автоматичними годівницями-дозаторами.
Перспективним напрямом рішення проблеми виробництва свинини є організація системи так званих центрів виробництва свинини (ЦВС) на базі свинокомплексів і племоб'єднань. Кожен центр буде мати зону впливу і візьме на себе рішення завдань забезпечення всієї інфраструктури свинарства.
Такі центри повинні бути провідниками перспективних технологій і створювати основу ефективності виробництва і забезпечення конкурентоспроможності свинарської продукції.
Має технологічні і фінансові переваги рішення утримання свиней на глибокій підстилці, де одночасно здійснюється твердофазна обробка гною з подрібненою соломою і іншими целюлозомісткими матеріалами.
Технологія утримання
свиней і станкове обладнання
Для
кожної статевовікової групи свиней (кнурів-плідників, холостих, поросних і підсисних свиноматок,
відлучених поросят, ремонтного молодняка, відгодівельного поголів’я)
передбачаються відповідні технологія утримання тварин і станкове
обладнання.
Технологія утримання
кнурів-плідників
На
свинарських фермах і комплексах
кнурів-плідників утримують індивідуально або групами, у племінних
господарствах - індивідуально в станках. Довжина станка –
Годують і напувають кнурів безпосередньо у станках. При груповому утриманні годівницю ділять
суцільними перегородками з таким
розрахунком, щоб фронт годівлі на тварину становив не менше
Великий вплив на відтворні функції кнурів має моціон, обов’язковий як при індивідуальному, так і при
малогруповому їх утриманні. З цією метою влаштовується прогін довжиною
3…4 км, обладнаний доріжками. У
несприятливу погоду кнурів випускають на прогулянки у вигульні двори
двічі на день загальною тривалістю 1,5…2 години. В останні роки для активного
моціону кнурів стали застосовувати
механічні установки УМС-80 (типу «Тренажер»), Прогулянки закінчують за
30…40 хвилин до годівлі.
За
кнурами необхідний старанний догляд. Їх регулярно чистять щіткою, а для купання
обладнують установку, яка має фіксуючі пристрої і довговорсисті щітки. Температура води
для купання 24…30°С.
Ремонтних кнурів утримують окремими групами, не більше 5 голів у станку, з площею підлоги на одну тварину
Технологія утримання холостих і поросних
свиноматок
На
племінних і невеликих товарних фермах
доцільна режимно-вигульна система
утримання свиноматок, за якої їх двічі на день випускають на вигульні майданчики. Загальна тривалість
вигулювання - 1,5 години. При цьому бажано забезпечити активний, але
спокійний прогін до 1…1,5 км.
У літній період рекомендується випас тварин ранком та ввечері.
У групових
годівницях встановлюють металеві дільники на такій відстані один від одного, щоб
фронт годівлі на одну свиноматку був не менше
На племінних фермах холостих і поросних свиноматок (до 100…105 днів
поросності) утримують по 8…10, а на товарних по 10…13 голів в
одному станку при нормі площі станку 1,9…2 м2 на одну тварину. На
великих
свинарських комплексах свиноматок після відлучення поросят, а також ремонтних
свинок парувального віку переводять у спеціально обладнані приміщення, де їх
штучно запліднюють і утримують протягом 32 днів у індивідуальних станках площею
Для
індивідуального утримання свиней використовують різноманітне станкове
обладнання.
Технологія утримання підсисних
свиноматок
У
великих спеціалізованих господарствах практикують безвигульну систему утримання підсисних свиноматок, на племінних і
невеликих товарних фермах – вигульну, а також літньо-табірне
утримання.
Свиноматок за 3…7 днів до опоросу переводять у свинарники-маточники і розміщують в індивідуальних станках площею 4,5…5,0
м2 на свиноматку і 2,0…2,5 м2 на гніздо поросят.
На
племінних фермах утримання свиноматок у фіксованому стані допускається тільки в перші 10 днів
підсисного періоду. Тому в таких господарствах застосовують станки,
конструкція яких дозволяє з другої декади після опоросу одну з бокових стінок
фіксуючого пристрою перемістити до зовнішньої стінки станка, щоб свиноматка
мала можливість вільно переміщуватись у
станку. Після відлучення поросят свиноматок переводять у групу холостих,
а поросят - у спеціальні приміщення для дорощування.
У
господарствах і на промислових комплексах використовують станкове обладнання
ОСМ-120, ОСМ-60, ССД-2, СОС-Ф-35 тощо. Усі варіанти обладнання мають бокси для
фіксованого утримання свиноматок.
Станкове обладнання
ОСМ-120
(рис. 1.8) призначене для опоросу 120 свиноматок і утримання їх із поросятами до
30-денного віку. Після відлучення поросят утримують у цих же станках до
90-денного віку. Застосовується на свинарських комплексах по вирощуванню і
відгодівлі 12…24 тисяч свиней на рік (при двостадійній
технології).
Обладнання представляє собою станки, внутрішні перегородки яких можна
переставляти залежно від фізіологічного стану свиноматки і віку поросят.
Наявність рухомої перегородки всередині станка дозволяє утворювати в ньому два
бокси: для утримання свиноматки та поросят.
Одним із основних недоліків даної конструкції станочного обладнання є
суміщення зон годівлі та відпочинку поросят. Крім того, конструкція не
забезпечує двостороннього підходу поросят до свиноматки для
годівлі.
На рисунку 1.8 наведена схема розміщення внутрішніх перегородок 5 і 7 при переведенні у станок поросної свиноматки (за 3…5 днів до опоросу). У такому положенні внутрішні перегородки залишаються протягом 7 днів і після опоросу свиноматки.
І – бокс для свиноматки;
ІІ – бокс для поросят; 1, 10 – годівниці відповідно для поросят і свиноматки; 2
– установка ИКУФ-1М; 3, 9 – автонапувалки відповідно для поросят і свиноматки; 4
– задня стінка; 5 – задні перегородки; 6 – обмежувальна задня перегородка; 7 –
бокова перегородка; 8 – обмежувальна бокова дуга
Рис.
1.8. Схема станка ОСМ-120
Після 7-денного віку поросят бокову перегородку 7 переставляють до лівої стінки
(показано пунктиром). У такому варіанті станок використовують до 30-денного віку
поросят (до переводу свиноматки у приміщення для холостих
свиноматок).
Подальша трансформація станка здійснюється так. Задні перегородки 5 відкривають у напрямках, вказаних на
рисунку 1 стрілками, і фіксують до бокової стінки (показано пунктиром). Бокові
перегородки 7 знімають. Це дає
можливість збільшити площу станка. При такому плануванні станка поросят
утримують до 90-денного віку, а потім переводять їх у
свинарник-відгодівельник.
Технічна характеристика цього та інших варіантів станкового обладнання
приводиться в таблиці 1.1.
Станкове обладнання ОСМ-60 (рис. 1.9) призначене для проведення опоросів і утримання свиноматок із приплодом до 2-місячного віку на племінних і товарних фермах при годівлі багатокомпонентними кормами.
І – бокс для свиноматки;
ІІ – бокс для годівлі поросят; ІІІ – бокс для відпочинку поросят; 1, 8 –
годівниці відповідно для поросят і свиноматки; 2, 7 – автонапувалки відповідно
для поросят і свиноматки; 3 – бокова перегородка; 4 – дверці; 5 – обмежувальна
задня дуга; 6 – установка ИКУФ-1М
Рис. 1.9. Схема станка ОСМ-60
Комплект випускається у двох модифікаціях: ОСМ-60-І для годівлі вологими
і ОСМ-60-ІІ для годівлі сухими кормами.
Свиноматку за 3…5 днів до опоросу переводять у бокс І
і обмежують її переміщення боковою перегородкою 3 та задньою дугою 5. У такому положенні свиноматку
утримують 7 днів і після опоросу. При досягненні поросятами 7-денного віку
бокову перегородку 3 переставляють
вліво (показано пунктиром) і фіксують до стінки станка. При такому варіанті
поросят утримують у станку до 60-денного віку, потім їх переводять у приміщення
для відлучених поросят, а свиноматку – в приміщення для холостих
свиноматок.
Напування водопровідною водою здійснюється із соскової автонапувалки 7, а годівля – із годівниці 8. Для поросят у боксі ІІ розміщені соскова автонапувалка 2 і годівниця 1. Положення їх за висотою регулюють
залежно від віку поросят. Конструкція станкового обладнання дозволяє
застосовувати одну із систем прибирання гною: механічну з використанням
скребкових транспортерів або гідравлічну.
Бокс ІІІ для відпочинку
поросят обладнаний установкою ИКУФ-1М (позиція 6) для їх обігрівання та
опромінення.
Основна перевага станків ОСМ-60 порівняно з ОСМ-120 в тому, що зона
відпочинку поросят відокремлена від зони їх годівлі боксом для свиноматки.
Можливість фіксації свиноматки дозволяє звести до мінімуму травмування поросят
при опоросі і в перші 7 днів після опоросу. Забезпечується також двосторонній
підхід поросят до свиноматки. Ізоляція зони годівлі поросят від зони відпочинку
створює необхідні зооветеринарні умови утримання, підвищує прирости
поросят.
Станки ССД-2 і
ССД-2М – спарені двосекційні, призначені для опоросу і утримання двох
свиноматок із поросятами. При цьому завдяки об’єднанню фронту годівлі для двох
суміжних рядів досягається економне використання площі
свинарника.
Фіксація свиноматки в станку ССД-2 зменшує ймовірність травмування і
задушення поросят, а також зводить до мінімуму затрати праці на прибирання гною.
Недолік станка ССД-2 у тому, що свиноматка фіксується на весь підсисний період і
позбавлена моціону.
Станки ССД-2 і ССД-2М входять до комплекту обладнання ОСМ-1М, що
вписується у типові приміщення шириною 6, 12, 18 і
Станки являють собою збірно-розбірну конструкцію, виготовлену з труб та
листового матеріалу з цинковим покриттям.
Передня кромка годівниць регулюється за висотою. Годівниці при очищенні
перевертають у бік кормового проходу.
Вода до напувалок подається трубчастими елементами конструкції станка, закільцьованими в єдину систему.
Станкове обладнання дозволяє використовувати різні системи прибирання
гною: механічну – із застосуванням скребкових транспортерів, що встановлюються у
задній частині станків з обладнаною щілинною підлогою, або гідравлічну –
самопливну або змивну.
Станкове обладнання СОС-Ф-35 призначене для розміщення поросних свиноматок, їх опоросу і утримання
до 35 днів з приплодом. Станок має підняту щілинну підлогу і являє собою
конструкцію прямокутної форми, яка складається з трьох боксів (рис. 1.10): І (для розміщення свиноматки), ІІ (для годівлі поросят) і ІІІ (для відпочинку поросят). Годівниця
10 призначена для годівлі свиноматки.
Самогодівниця 1 для підгодівлі
поросят, довжиною
І – бокс для свиноматки;
ІІ – бокс для годівлі поросят; ІІІ – бокс для відпочинку поросят; 1 –
самогодівниця для поросят; 2 – щілинна підлога; 3, 7 – огорожа фіксуючого боксу;
4, 9 – автонапувалки відповідно для поросят і свиноматки; 5 – дверці; 6 –
обмежувальна дуга; 8 – установка ИКУФ-1М; 10 – годівниця для
свиноматки
Рис. 1.10. Схема станка СОС-Ф-35
Для
роздавання кормів застосовують серійні кормороздавачі КСП-0,8А, КЭС-1,7 або КС-1,5; для
напування тварин – напувалки АС-Ф-25 (ПБС-1А і ПБП-1А). У боксі для відпочинку
поросят є установка ИКУФ-1М.
Розміщують станки над гнойовим каналом, куди гній крізь щілинну підлогу
2 проштовхується
тваринами.
За
2…3 дні до опоросу свиноматок переводять у станок і фіксують для того, щоб у
післяродовий період зберегти поросят від задушення. Доступ поросят до свиноматки
здійснюється під нижніми планками огороджень. Свиноматка утримується у станку
протягом всього підсисного періоду. Після цього її переганяють у станок для
холостих свиноматок, а поросят зважують і розміщують у станках для відлучених
поросят.
Таблиця 1.1 – Характеристика і оснащення станків для підсисних
свиноматок
|
Технічні засоби та
їх показники |
ОСМ-120 |
ОСМ-60 |
ССД-2 |
ССД-2М |
СОС-Ф-35 | |
|
Кормороздавачі |
КС-1,5, РС-5А |
КС-1,5, КШ-0,5 |
КШ-0,5 |
КСП-0,8 |
КЭС-1,7,
КСП-0,8, КС-1,5 | |
|
Автонапувалки |
АС-Ф-25 (ПБС-1А, ПБП-1А) | |||||
|
Засоби для
прибирання гною |
Механічні та гідравлічні | |||||
|
Установки для
обігрівання та опромінювання поросят-сисунів |
ИКУФ-1М | |||||
|
Потужність
нагрівника, кВт |
0,25 |
0,2 |
0,25 |
0,25 |
0,25 | |
|
Строки відлучення
поросят, днів |
30 |
60 |
26…35 |
35 |
35 | |
|
Загальна площа
станка, м2 |
6,34 |
7,65 |
9,0 |
10,1 |
3,64 | |
|
Площа боксу для
свиноматки, м2 |
1,4 |
1,5 |
1,4 |
1,51 |
1,4 | |
|
Площа відділення
свиноматки у роз- фіксованому стані,
м2 |
4,52 |
3,4 |
- |
- |
- | |
|
Фронт годівлі для
свиноматки, м |
0,67 |
0,68 |
0,65 |
0,65 |
0,67 | |
|
Фронт годівлі на
одне порося, м |
0,13 |
0,14 |
0,05 |
0,05 |
0,05 | |
|
Маса станка,
кг |
219 |
227 |
230 |
146 |
220 | |
Технологія утримання відлучених поросят і ремонтного
молодняка
Поросят на дорощуванні утримують залежно від прийнятої технології гніздами (по 8…10 голів)
або групами (по 20…25 голів) у
станках з площею підлоги 0,35…0,4 м2 на одну
голову.
Огорожа станка – суцільна,
висотою
У
свинарниках для дорощування виділять кілька станків (5% загальної кількості) для утримання слабких, відсталих у рості поросят (не більше 12 голів у
станку).
Годують поросят із групових годівниць. Фронт годівлі при цьому
дорівнює
Для
утримання відлучених поросят застосовують групові станки
КГО-Ф-10.
Станок КГО-Ф-10
(рис. 1.11) з піднятою щілинною підлогою – це збірно-розбірна
конструкція у вигляді окремих кліток. Складається з огорожі 2, рами, підлоги, перегородок,
перемичок, самогодівниць 4, дверцят
1. Рама є основою підлоги. Ширина
щілин у підлозі (для видалення гною) –
Після зважування тварин групами по 15 голів розміщують у станках і
утримують там протягом 90…110 днів. Після цього їх переводять у цех
відгодівлі.
Експлуатують станки КГО-Ф-10 разом із станками для опоросу свиноматок
СОС-Ф-35.
Молодняк, призначений для ремонту, до 4-місячного віку утримують
гніздами з наступним формуванням у групи по 10 свинок і 5 кнурів, залежно від їх
живої маси та віку. Норма площі станка на одну голову на племінних фермах –
1 – дверці; 2 – огорожа;
3 – установка ИКУФ-1М; 4 – самогодівниця; 5 – автонапувалка ПБП-1А; 6 – бункер
самогодівниці; 7 – настил; 8 – підлога
Рис. 1.11. Схема станка КГО-Ф-10
Технічна характеристика станка КГО-Ф-10 приводиться в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Технічна характеристика станка для відлучених поросят
КГО-Ф-10
|
Показник |
Значення |
|
1 |
2 |
|
Тип
станка |
Груповий |
|
Кількість тварин у
станку, голів |
15 |
|
Тривалість
утримання тварин у станку, днів |
90…110 |
|
Годування |
Сухими розсипними комбікормами |
|
Роздавання
кормів |
З групової бункерної годівниці |
|
Напування |
Автонапувалками АС-Ф-25 (ПБП-1А) |
|
Прибирання
гною |
Гідравлічне |
|
Обігрівання і
опромінювання |
Установка ИКУФ-1М |
|
Потужність
установки, кВт |
0,25 |
|
Норма станкової
площі на 1 голову, м2 |
0,35…0,4 |
|
Габаритні розміри
станка, мм |
2820х2520х900 |
|
Маса,
кг |
122 |
Технологія утримання
свиней на відгодівлі
Відгодівельне поголів'я розміщують
у спеціальних приміщеннях групами по 10…15 голів (але не більше 25) у станку (рис. 1.12) з
площею підлоги
1 – годівниця; 2 –
автонапувалка ПАС-2А; 3 – щілинна підлога; 4
– дверці; 5 – огорожа
Рис.
1.12. Схема групового станка для відгодівельного поголів’я
Практика відгодівлі свиней у спеціалізованих господарствах показала, що
кращі результати одержують при утриманні 10…12 голів у станку. Особливо це
важливо при вирощуванні свиней на бекон. У цьому випадку доцільно застосовувати
гніздовий спосіб вирощування і відгодівлі свиней. При відгодівлі підсвинкам
живою масою до 30, 50, 70 і
Технічна характеристика станка для відгодівлі свиней приводиться в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Технічна характеристика станка для відгодівлі
свиней
|
Показник |
Значення |
|
Тип
станка |
Груповий |
|
Допустима кількість
свиней у станку, голів |
25 |
|
Площа станка на 1
голову, м2 |
0,8 |
|
Гранична глибина
станка (від годівниці до задньої стійки), м |
2,7 |
|
Годування |
Вологими кормами |
|
Фронт годівлі на 1
голову, м |
|
|
Роздавання
кормів |
Кормороздавачами КЭС-1,7,
КС-1,5, КУТ-3А |
|
Напування |
Автонапувалками ПАС-2А, ПСС-1А, АС-Ф-25, ПБС-1А |
|
Прибирання
гною |
Механічне або
гідравлічне |
Обладнання для утримання
підсисних свиноматок, відлучених поросят і свиней на відгодівлі в Західній
Європі
Обладнання для утримання свиней випускається фірмами серед яких
«Impiahti Zootecnicle Costruzioni Prefabricate» (Італія), «Egeberg Maskinfabric» (Данія), «Big Dutchman» (Германія), «West Totalbyg Aarup» (Данія), групою
європейських компаній «ACO funki», «Weda-Damman & Westsrkamp Gmbh» (Германія), «VDL Agrotech» (Голландія), «Schauer»
(Германія).
Обладнання для утримання підсисних свиноматок. За п’ять-сім днів до опоросу свиноматок розміщують у станках для опоросу, встановлених в окремих секціях, розділених перегородками висотою 500…700 мм. Станки для опоросу деяких фірм представлені на рисунку 1.13.
Рис.1.13. Станки для
опоросу і утримання підсисних свиноматок
Технічні рішення станків
забезпечують:
-
регулювання ширини станка як по передній, так і по задній частині, а також
загальної довжини станка;
-
установку на бокових стінках станка спеціальних відкидних дуг, перешкоджаючих
швидкому опусканню свиноматки і запобігаючих придавлювання поросят (коли
свиноматка встає, дуги вільно піднімаються);
-
оснащення станків спеціальними зонами відпочинку для поросят із електрообігрівом
лампами з інфрачервоним випромінюванням, яке одночасно виконує дезінфікуючі
функції;
-
можливість включення станків для опоросу в загальну систему автоматизованого
роздавання корму із встановленням індивідуальних доз годування для кожної
свиноматки;
-
оснащення станків чашково-ніпельними напувалками для додаткового напування
поросят.
Обладнання
для
дорощування
поросят. Дорощування поросят живою масою від 7…8 до
Станки для дорощування приведені на рисунку 1.14.
Рис. 1.14. Станки для дорощування відлучених
поросят
Технічні рішення станків
забезпечують:
-
можливість включення в загальну систему автоматизованого роздавання
корма;
-
встановлення бункерних годівниць для годування «досхочу» з вбудованими
ніпельними напувалками;
-
обладнання в зонах відпочинку поросят підлоги, яка підігрівається (із розрахунку
При
виборі обладнання для дорощування поросят звертають увагу на якість бункерних
годівниць, які входять до складу станків, і метод регулювання підігріву підлоги
в зоні відпочинку поросят.
Обладнання для відгодівлі свиней.
Відгодівля свиней живою масою від 30 до 100…110 кг здійснюється у станках
аналогічно дорощуванню. Відмінність - висота стінок станків і тип бункерних
годівниць, що використовуються.