5.1 Зоотехнічні вимоги і контроль якості роздавання кормів
Технологічний процес механізованого роздавання кормів є одним з найбільш
відповідальних у виробництві продукції тваринництва. Від його стабільності і
регулярності залежить ефективність і ритмічність процесу перетворення кормів у
продукцію тваринництва. Він є найбільш трудомістким (трудомісткість роздавання
кормів становить 30-40% загальної трудомісткості виробництва) і важко
механізується внаслідок значної різноманітності видів тварин, способів їх
утримання, об'ємно-планувальних рішень тваринницьких приміщень, технологій
кормоприготування і годівлі та широкого спектра фізичних і механічних
властивостей кормів. Тому рівень механізації процесу роздавання кормів є
найнижчий порівняно з іншими технологічними процесами у
тваринництві.
Для
досягнення високої ефективності тваринництва кормороздавачі
повинні:
-
забезпечити високу рівномірність і точність роздавання
кормів;
-
забезпечити дозування їх індивідуально кожній тварині або групі
тварин;
-
виключати забруднення корму;
-
виключати розподіл кормосуміші на фракції;
-
запобігати травмуванню тварин і обслуговуючого персоналу;
-
забезпечувати електробезпеку.
Відхилення від заданої
норми видачі для стеблових кормів не повинно перевищувати ±15%, концкормів - ±5%, а
втрати повинні бути не більше 1%. Тривалість роздавання кормів в одному
приміщенні стаціонарними кормороздавачами не повинна перевищувати 20, а
мобільними - 30 хв. Кормороздавачі мають бути універсальними, щодо можливості
роздавання різних видів кормів, високопродуктивні, з можливістю регулювання в
широких границях норми видачі, не повинні створювати значних акустичних шумів,
зручні в обслуговуванні і догляді, надійні в роботі (коефіцієнт готовності має
бути не менший від 0.98).