На фермах великої рогатої худоби застосовують різні способи утримання худоби: прив'язний, безприв'язний і потоковий (конвеєрний), а також у доміках і станках (для телят).

При утриманні на прив’язі худоба перебуває взимку у приміщеннях з обов’язковим моціоном (прогулянки 1,5…2 год.) на вигульних майданчиках, а влітку – на вигульно-кормових дворах або у літніх таборах. Цей варіант краще враховує індивідуальні особливості тварин, сприяє раціональному використанню кормів і може забезпечити більшу продуктивність. Недоліком його є високі питомі затрати праці, які у значній мірі обумовлюються саме індивідуальним обслуговуванням тварин: видалення гною у канавку, відв’язування корів, підмивання вимені та ін. Навантаження на 1 людину 10-12 корів.

Прив’язний спосіб утримання худоби в минулому являвся традиційним і до теперішнього часу використовується на багатьох фермах (особливо молочного напрямку). Цей спосіб утримання відзначається простотою організації робіт, і поряд з цим, забезпечує добрі умови по догляду за тваринами, краще враховує їх індивідуальні особливості, сприяє раціональному використанню кормів та підвищенню їх продуктивності.

Прив’язне утримання поширене на фермах усіх виробничих напрямків безумовно переважає на молочнотоварних. При цьому кожна тварина має своє стійло (рис. 1.1), в якому її фіксують або вона самофіксується за допомогою відповідного обладнання. Стійла бувають двох типів: короткі і довгі.

Рис. 1.1.  Схема короткого (а) та довгого (б) стійл та характер розподілу експериментів (в, г) залежно від їх довжини при прив’язному утриманні корів

Стійла оснащуються годівницею, напувалкою та гнойовою канавою. Стійла в приміщенні розміщують поздовжніми паралельними рядами.

У типових корівниках стійла обладнують уздовж приміщення в два або чотири ряди. Корми тваринам роздають пересувними або стаціонарними кормороздавачами. При використанні пересувних кормороздавачів ширина кормового проходу повинна бути не менше 2 м. Гній видаляють транспортерами і вивантажують у тракторні причепи. У корівниках такого типу можна застосовувати доїння у молокопровід чи переносні відра.

Важливе значення має обладнання прив'язі, яка повинна обмежувати поздовжні переміщення тварин, але не заважати їх відпочинку, споживанню корму та води.

Прив'язі бувають індивідуальні і групові; жорсткі (рамні, хомутові і ланцюгові (дво- або трикінцеві); ручні, напівавтоматизовані і автоматизовані.

Важливе значення при прив’язному утриманні худоби має обладнання прив’язі, яка повинна обмежувати поздовжні переміщення тварин, але не заважати їх відпочинку, споживанню корму та води. Прив’язі бувають індивідуальні і групові; жорсткі (рамні, хомутові) і ланцюгові (дво- або трикінцеві); ручні, напівавтоматизовані і автоматизовані.

Стійлове обладнання ОСК-25 призначене для групового прив’язування і відв’язування корів. Воно складається з трубчастої рами з водопроводом для напування тварин, кронштейнів для кріплення вакуум- та молокопроводів і механізмів для групового та індивідуального прив’язування і відв’язування 25 корів (рис. 1.2, а).

Верхня труба рами одночасно є і водопроводом. До вертикальних трубчастих стояків за допомогою кронштейнів прикріплюють автонапувалки, до верхньої водопровідної труби на повзунах – шийну трубчасту раму, яка фіксує корову в стійлі. Рама має два шарніри, які забезпечують певні можливості переміщення корови у стійлі (під час годівлі, напування, лежання). Повзуни всіх шийних рам з’єднані між собою штангами з фіксатором і механізмом привода, тягами та ланцюгами. Фіксатори штанги постійно зчеплені з повзунами. Привод повзунів здійснюється вручну за допомогою важеля, приводної зірочки і ланцюга. При повороті важеля повзуни розходяться в різні боки і розкривають шийні рами, відв’язуючи всю групу корів. Поворотом важеля механізму привода в протилежному напрямку закривають шийні рами і прив’язують корів.

а – групова жорстка прив’язь ОСК-25: 1 – автонапувалка; 2 – каркас; 3 – механізм прив’язування-відв’язування; 4 – кронштейн; 5 - привод прив’язі; 6 – обмежувальний ланцюг; 7 – шийна рама; б – групова ланцюгова прив’язь ОСК-25А: 1 – стійлова рама; 2 – обмежувач (на дві голови); 3 – кронштейн; 4 – регулювальна планка; 5,6 – розподільник

Рис. 1.2. Стійлове обладнання для утримання корів на прив’язі

 

Обладнання ОСК-25А на відміну від ОСК-25 дозволяє при відв’язуванні залишати окремих корів на прив’язі, а також відв’язувати окремих корів без розфіксації всієї групи. В ОСК-25А комплект шийних рам замінено на вертикальний і охоплюючий ланцюги, а механізми прив’язування з приводними штангами - на механізм відв’язування. Ланцюгова двокінцева прив’язь (рис. 1.2, б) складається з вертикального довгого ланцюга: знизу він кріпиться до підлоги стійла, а зверху фіксується на брусі стійлової рами. Вертикальний ланцюг проходить крізь нижнє і верхнє кільця короткого ланцюга - ошийника, який при підніманні і опусканні тварини ковзає по вертикальному ланцюгу.

Обладнання стійлове ОСК-Ф-27 забезпечує індивідуальне прив’язування, групове та індивідуальне відв’язування корів, кріплення молоко- та вакуумних трубопроводів і підведення води. Порівняно з ОСК-25А дозволяє залишати будь-яку кількість тварин на прив’язі без додаткових ланцюгів при груповому відв’язуванні. Має зручнішу і безпечнішу прив’язь тварин при їх підході до годівниці. Прив’язування здійснюється з боку кормового проходу і для цього скотарю не потрібно заходити в стійло. Труба прив’язі розміщена над годівницею і запобігає виходу тварини через годівницю в кормовий прохід, а також контакту ланцюга з підлогою і забрудненню його.

Збірне стійлове обладнання ОСП-Ф-26 призначене для самоприв’язування корів, групового та індивідуального їх відв’язування, а також для кріплення молоко- та вакуумпроводів, забезпечення тварин водою.

Секція обладнання складається із стійлової рами (рис. 1.3), яка має стояки з кронштейнами для кріплення молочного і вакуумного трубопроводів, основи з напувалками, що виконує функцію водопроводу, огорожі і прив’язі з пасткою.

Сучасне збірне стійлове обладнання (наприклад ОСП-Ф-26) оснащено пристроєм для самоприв'язування корів, групового та індивідуального їх відв'язування, а також для закріплення молоко-та вакуумпроводів і забезпечення тварин водою.

 

а– загальний вигляд: 1 – стояк; 2 – годівниця; 3 – тяга; 4 – напувалка; 5 - пастка; 6 – плечовий обмежувач; 7 – водопровід; б – будова пастки: 1 – замкнута напрямна; 2 – відкрита напрямна; 3 – підтримувальний кронштейн; 4 – монтажна плита; 5 – тяга; 6 – пластина; 7 – петля; в – схема автоматичного прив’язування: 1 – ланцюг; 2 – гумовий тягар; г, д – відповідно зафіксоване і розфіксоване положення

Рис. 1.3. Стійлове обладнання з автоматичною прив’яззю ОСП-Ф-26

 

Бокові елементи огорожі є напрямними для підвіски, що забезпечує надійне підведення її до засувного пристрою пастки. Пастка з фіксуючою пластиною встановлюється у кожному стійлі перед годівницею на висоті 400…500 мм від підлоги. Фіксуючі пластини закріплені на загальній тязі, розміщеній вздовж годівниць. На кінці тяги є важіль, який може розміщуватись у двох положеннях: для фіксації та розфіксації.

Прив’язь складається із закритої та відкритої напрямних, а також підтримуючого кронштейна, жорстко закріплених на монтажній плиті.

Працює автоматична прив’язь так. Нашийник з підвіскою одівається на шию тварин і взаємодіє з пасткою при підході корови до годівниці. Перед впуском корів у стійлове приміщення годівниці заповнюють кормами. Важіль повертають у положення, щоб пластини зайшли в зону відкритої напрямної. Коли корова підходить до годівниці, ланцюгова підвіска потрапляє між напрямними і фіксується за допомогою гумового тягарця. Для відв’язування корови важелем виводять запірну пластину із зони відкритої напрямної. Тоді тягарець може вільно вийти з пастки.

Модернізована автоматична прив’язь ОСП-Ф-26А відрі­зняється новою компоновкою пастки. Конструкція прив’язі не має гумового тягарця, чим усувається заклинювання ним ратиць корів.

Технічна характеристика стійлового обладнання наведена у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Технічна характеристика стійлового обладнання

Показник	ОСК-Ф-27	ОСП-Ф-26А
Кількість тварин, що обслуговується одним комплектом, голів	25	25
Тривалість прив’язування однієї тварини, с	35	-
Зусилля на важелі відв’язування, Н	150	100
Тривалість відв’язування групи тварин, с	-	6
Висота розміщення механізму прив’язі (фіксації), м	1,1	0,45
Ширина стійла, м	1,1	1,1…1,2
Маса комплекту, кг	690	600

 

При безприв'язному утриманні значно скорочуються затрати праці на виробництво молока й м'яса завдяки ефективному використанню сучасних засобів механізації роздавання кормів, доїння та видалення гною. Ґрунтується ця система на таких принципах:

- тварин цілорічно утримують без прив'язі і вони вільно виходять на вигульно-кормові майданчики, де є годівниці, автонапувалки та навіси для грубих кормів. На кожну корову в приміщенні приходиться 4,5—5 м² підлоги, а на вигульно-кормовому майданчику не менше 10 м² площі з твердим покриттям. Загальну довжину годівниць визначають з розрахунку 0,7—0,8 м на корову, 0,7 м для нетеля, 0,6 м на ремонтну телицю;

- тварин утримують в боксах (рис. 1.4) чи комбібоксах. При цьому ефективний напрямок — це будівництво моноблочних багатопрольотних виробничих приміщень, що дозволяє значно скоротити їх вартість і зменшити площу забудови.

 Рис. 1.4. Бокси для утримання великої рогатої худоби

 

Ваш браузер не поддерживает JWPlayer

 

Вище сказане дає можливість визначити основні види безприв’язного утримання:

-         на глибокій підстилці;

-         безприв’язне боксове;

-         комбібоксовове.

На глибокій підстилці тварини утримуються цілий рік, прибирається така підстилка з гноєм 1-2 рази на рік. Вигідно застосовувати в місцевостях з холодними зимами.

Безприв’язний спосіб утримання худоби сприяє застосуванню сучасних засобів механізації, кращій організації і спеціалізації праці, що дозволяє підняти продуктивність праці і знизити трудомісткість вироблюваної продукції. Безприв’язно-боксове утримання – це найбільш досконала форма безприв’язного утримання худоби. Корівники при даному способі утримання найбільш повно відповідають фізіологічним потребам тварин і зоогігієнічним нормативам. При безприв’язному утриманні головним елементом технології являється організація повноцінного безперебійного годування. При такому способі утримання використовуються спеціально обладнані бокси, в яких корови відчувають себе найбільш комфортно.

Відомо, що продуктивність корів молочного напряму  залежить від циркуляції крові через вим’я тварини. Чим більше крові пройде через вим’я, тим більше молока буде давати корова. Тому продуктивна корова молочного напрямку повинна по можливості більше лежати. У цьому випадку лактаційна функція корови буде максимальною. В якості підстилки в боксах можуть використовуватись солома, річковий пісок або спеціальні мати чи матраци. Мат або матрац представляє собою пресований лист, виготовлений по спеціальній технології з перероблених відходів поліпропилена або інших матеріалів. Всередині мата розміщені кабелі для обігріву його поверхні. Це гарантує рівномірну подачу тепла по всьому мату.

В останній час на тваринницьких фермах України успішно використовується закордонний досвід встановлення механічних щіток для чищення корів (рис. 1.5). Щітки здійснюють не тільки чищення корів, але і виконують масажні функції.

 

Рис. 1.5. Щітки для чищення корів

 

Ваш браузер не поддерживает JWPlayer

Ваш браузер не поддерживает JWPlayer

Комбібоксове утримання застосовується при переході з прив’язного до безприв’язного – дуже забруднюється шкіряний покров тварин.

Переваги безприв’язного у порівнянні з прив’язним: навантаження при прив’язному утриманні на 1 оператора машинного доїння – до 50 корів, а при безприв’язному 100…150 корів.

Недоліки: зростають витрати кормів на виробництво одиниці продукції (енергія більше витрачається на переміщення, тому менше на приріст).

Наприклад, для ферми продуктивністю 4000 кг/рік на 1 корову

-         при прив’язному на 1 ц молока витрачається 117…120 к.од.*

-         при безприв’язному – 125…130 к.од.

(*1к.од. (одна кормова одиниця) дорівнює енергетичної поживності 1 кг вівса).

Останнім часом у господарствах поширене утримання худоби на щі­линній підлозі.

При безприв'язному утриманні доцільно створювати такі групи корів: новотільні, високопродуктивні, середньої продуктивності, низькопродуктивні та сухостійні. Таке групування дозволяє диференційовано годувати та утримувати тварин відповідно до зоотехнічних вимог. Розмір кожної групи повинен становити 50—100 голів.

Конвеєрний спосіб обслуговування тварин поєднує в собі позитивні риси прив'язного утримання і усуває недоліки безприв'язного. При цьому способі корови постійно знаходяться на прив'язі або в пересувних станках-візках (рис. 1.6). До стаціонарних пунктів виробничого обслуговування вони переміщуються за допомогою механізованих пристроїв (транспортерів, тягових ланцюгів, або канатів тощо). Останні разом із групою тварин, що переміщуються, і утворюють своєрідний механізований або самохідний конвеєр. Зараз відомі три типи конвеєрів: кільцевий, розроблений у Латвійській сільгоспакадемії; багатовізковий фірми “Альфа-Лаваль» (Швеція); самопересувний, запропонований Л. П. Кормановським і І. Ф. Шуміловим.

Рис. 1.6. Схеми конвеєрних варіантів утримання корів:

а — петльовий; б - кільцевий; в — з кільцевою доїльною установкою

 

Основна перевага конвеєрного варіанту полягає в тому, що тварини в чітко визначений розпорядком дня час і заданій послідовності примусово надходять до місця обслуговування. Завдяки цьому виробляються умовний рефлекс і відповідний стереотип поведінки тварин. Конвеєрне обслуговування створює можливості для широкого використання засобів автоматизації керування всіма виробничими процесами (облік продуктивності, програмоване дозування кормів тощо), дозволяє значно скоротити затрати праці.

За фізіологічними нормами харчування, схвалених ФАО і Міністерством здоров¢я України, споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) становить 360-370 л/рік на душу населення.

В 1990 р. де ми наближалися до цих норм в Україні вироблялося 18,1 млн.т молока, зараз у два рази менше. Щоб досягти такого рівня виробництва необхідно збільшити поголів’я з 3,4 млн. корів у 1,8-2 рази.

Разом з тим, для підтримування родючості ґрунтів необхідно вносити на 1 га не менше 10 т органічних добрив. Аналіз транспортних витрат на перевезення кормів на ферму і органіки на поля показує, що раціональне ведення господарства може бути здійснено на площі 1256 га. На цій площі розміщується молочна ферма на 160 – 250 корів в залежності від продуктивності.

Ураховуючи раціональність використання існуючих приміщень для утримання молочного поголів’я ВРХ, сьогодні середнім розміром модуля ферми треба вважати корівник на 200 корів. Для цього модуля доцільно виготовляти відповідні засоби механізації.

Важливим фактором, який впливає на продуктивність молока є мікроклімат в корівниках. Затрати на його забезпечення складають 20-26% затрат в загальному їх обсязі. Зниження їх пропонується здійснити використанням природної системи вентиляції з безприводним від зовнішнього джерела регулюванням заслінок вентиляційних шахт.

Аналіз стану і перспектив розвитку галузі тваринництва свідчить, що подальше виробництво яловичини буде відбуватися за рахунок колективних, орендних, фермерських і селянських господарств. Більша частина продукції при цьому вироблятиметься в колективному секторі, тому що там закладено всі умови для ефективного ведення виробництва (наявність тваринницьких приміщень, засобів і їх раціонального використання, інших споруд).

Практика показує, що головним постачальником м¢яса на найближчу перспективу залишатиметься молочна худоба. Основний приріст яловичини забезпечуватиметься завдяки інтенсивному вирощуванню молодняку всіх порід при середньодобових приростах 800-1000 г, забійній масі – 450-500 кг.

Основи принципи технології м¢ясного скотарства: роздільне безприв’язне утримання підсисних телят в полегшених приміщеннях з організацією режимної годівлі, створення оптимальних умов утримання худоби з використанням глибокої підстилки, прискорений метод вирощування телят(раннє привчання до споживання рослинних кормів), застосування інтенсивного методу відгодівлі молодняку при прив’язному його утриманні, широке використання ресурсозберігаючої технології утримання худоби в літній період на культурних пасовищах, із застосуванням біологічно активних зелених кормів, які вирощено гідропонним методом. При застосуванні прив’язного утримання худоби на заключній відгодівлі підвищуються середньодобові прирости на 10-25%, економія витрат кормів становить 8-15%.

Основою з прогресивних технологій відгодівлі великої рогатої худоби є промислова, при якій досягаються найменші показники витрат кормів – 5,4-6,5 ц корм.од/ц, завдяки високому рівню збалансованості кормосумішей та механізації і автоматизації технологічних процесів. Необхідно провести реконструкцію з заміною енергомісткої самопливної системи видалення гною механічною за допомогою скреперних установок і провести технічне переоснащення існуючого застарілого устаткування для приготування і роздачі кормосумішей модернізованими комплектами КПГ-10А, а також новим тепловентиляційним устаткуванням.

Впровадження рекомендованих технологій з необхідними комплектами технологічного обладнання, а також інтенсивними методами відгодівлі худоби дасть змогу знизити витрати праці і енергії в 1,5-2,5 рази порівняно з традиційними технологіями виробництва яловичини, підвищити продуктивність тварин на 40-60%.