Промислова технологія та техніка годівлі зводяться до того, щоб постійно давати кожній тварині протягом доби певну кількість кормів заданого складу, які сприяли б перетворенню процесів травлення в стійку біологічну систему з оптимальними режимами функціонування.

Для досягнення цієї мети необхідно згодовувати корми у вигляді повнораціонних збалансованих за багатьма параметрами кормових сумішей.

Згодовування кормів у підготовленому вигляді дозволяє забезпечити:

-        краще поїдання;

-       повніше і швидше засвоєння;

-       зменшення витрат на роздавання кормів;

-       уніфікацію засобів для роздавання кормів;

-       балансування раціону за багатьма показниками;

-       зменшення витрат та покращення умов праці.

Способи обробки кормів поділяють за видом енергії, яка використовується в технологічному процесі обробки, а саме наступні способи: механічний, тепловий, хімічний, біологічний, електричний та комбінований. Найчастіше використовується механічна обробка кормів, яка передбачає дію на матеріал інструменту або робочого органа машини.

До механічних способів обробки кормів належить їх подрібнення, дозування, змішування і транспортування. Під впливом механічної обробки кормів змінюються їх фізичні, механічні та технологічні властивості, гранулометричний склад, дієтичні властивості, зменшуються витрати біологічної енергії на розжовування тваринами під час поїдання.

Важливе значення у підготовці кормів має тепловий спосіб, який передбачає нагрівання, запарювання, варіння, сушіння, підсмажування, охолоджування і заморожування. Під дією тепла або холоду активізується або сповільнюються хімічні, фізичні і біологічні процеси, які можуть значно підвищити їх цінність або сповільнити псування, а також зменшити втрати поживних речовин під час зберігання.

До хімічної обробки кормів належить обробка хімічними препаратами, наприклад, вапнування, обробка кислотами, лугами, аміаком та іншими речовинами. Хімічна обробка кормів може значно підвищувати їх поживну цінність, повноту засвоювання, дієтичні властивості і збагачення хімічними елементами (важливо для грубих кормів).

До біологічних способів обробки кормів відносять обробку їх розведенням на поживному середовищі біологічної мікро- і макрофлори, яка перетворює корм у більш доступні для засвоєння тваринами речовин, а також збагачує корм білками і ншими цінними речовинами за рахунок споживання тваринами самих біоорганізмів. Як приклад, можна навести дріжджування кормів (заквашування, силосування, осолоджування, пророщування).

Електрична обробка – це обробка ультрафіолетовим або інфрачервоним випромінюванням.

На основі тривалих досліджень науково-дослідних установ та передової практики розроблено основні зоотехнічні вимоги до підготовки кормів. Розглянемо найважливіші з них.

Грубі корми для додавання в кормосуміш повинні бути подрібнені на січку довжиною 10…15 мм для ВРХ молочного і 10…20 мм для відгодівельного напрямків виробництва, причому з розщепленням вздовж волокон. Якщо окремо, то 30…50 мм.

Коренебульбоплоди повинні бути очищені від бруду, подрібнені та змішані з іншими кормами. Залишкова забрудненість не повинна перевищувати 3%. Розміри частинок подрібнених коренеплодів повинні бути 10…15 мм.

Силос і сінаж в складі кормосуміші повинен мати довжину часток не більше 30 мм.

Зернові корми повинні бути подрібнені на мілкий (0,2…1 мм), середній (1,0…1,8 мм) або крупний (1,8…2,6 мм) помел.

На фермах для відгодівлі ВРХ весь раціон зернових кормів включають в кормосуміш. На молочних фермах близько 50% зернових кормів входить до складу кормосуміші, а решту згодовують під час доїння пропорційно до продуктивності корів.

Неточність дозування грубих кормів, силосу, сінажу, коренебульбоплодів не повинна перевищувати ±15 %, а концентрованих ±5 % від заданого раціону. Показник якості однорідності змішування кормо суміші повинен бути не менше 80 %, а якщо в раціон вводиться карбамід – не менше 90 %.

 Зоотехнічні вимоги до обробки коренебульбоплодів

Коренеплоди і картопля піддаються миттю, різанню і змішуванню. Коренеплоди рекомендується згодовувати коровам в цілісному виді (окрім дрібних), а свиням і птиці в подрібненому. Товщина різання коренеплодів при згодовуванні великій рогатій худобі має бути 10-15 мм, телятам - 5-10 мм, свиням - 5-10 мм, птиці - 3-4 мм.

Картоплю згодовують великій рогатій худобі сирою в подрібненому стані, а свиням - вареною у вигляді суміші з концентратами і трав'яним борошном. Варену картоплю мнуть на картоплем'ялці. Розміри незруйнованих часток не повинні перевищувати 10 мм і число таких часток допускається не більше 5% від загальної маси.

Усі коренебульбоплоди необхідно готувати безпосередньо перед згодовуванням (не раніше ніж  за 2 год.) щоб уникнути псування.

При приготуванні комбінованого силосу для свиней і птиці коренеплоди і картоплю силосують в суміші з подрібненими зеленими кормами і трав'яним борошном. При цьому картоплю, як правило, попередньо варять і мнуть. Якщо ж її силосують в сирому вигляді, то подрібнюють на частки завтовшки не більше 5-7 мм. Для згодовування поросятам коренеплоди і силос подрібнюють найтонше, до отримання пасти.