а – стартовий режим; б – початок контролю за доїнням; в – режим зменшення швидкості доїння; г – режим відключення доїльного апарата; 1 – головка; 2 – плунжерний перемикач; 3 – скоба; 4, 8 – патрубки; 5 – корпус; 6 – поплавок; 7 – голка; 9 – клапан; 10 – молочний штуцер; 11 – повітряний отвір; 12 – штуцер постійного вакууму

Рис. 3.40. Схема роботи автомата керування маніпулятора

Молоко із стаканів через колектор надходить крізь вхідний патрубок у камеру датчика і звідти відсмоктується у молокопровід. При заповненні молоком камери датчика поплавок піднімає головку плунжера, скоба звільняється і під дією власної ваги падає. З цього моменту режим доїння контролює автомат. Більша частина молока через вихідний патрубок у кришці надходить у молокопровід. У верхньому положенні поплавка голка максимально відкриває калібрований отвір для відведення молока. При цьому поплавок в камері датчика коливається. Це забезпечує очистку отвору від забруднень..

При зменшенні інтенсивності молоковіддачі до 0,3 кг/хв. рівень молока в камері датчика знижується і воно продовжує відсмоктуватися тільки крізь калібрований отвір. Коли поплавок з голкою опускаються, отвір каналу штуцера суміщається з каналом штуцера, з’єднаним з силовим вакуумпроводом. При цьому вакуум поширюється в ліву частину пневмоциліндра машинного додоювання. Поршень та шток його переміщуються вправо і відтягують доїльні стакани вниз із зусиллям 52 Н, що забезпечує режим додоювання При зниженні швидкості молоковіддачі до 0,17 кг/хв. канал штуцера суміщається з отвором штуцера атмосферного тиску. Одночасно опускається клапан, закриває отвір у кришці корпуса, відключаючи колектор від вакуумпроводу. Крізь прорізь у колекторі в піддійкові камери доїльних стаканів надходить атмосферне повітря. Воно через штуцер потрапляє також у ліву половину циліндра додоювання і відтягує стакани, а з правої частини циліндра повітря відсмоктується. Внаслідок цього шток пневмоциліндра додоювання переміщується вліво і піднімає стакани над підлогою, а інший циліндр повертає стрілу з доїльним апаратом і виводить маніпулятор із станка.

Кормороздавач доїльної установки складається з приймального бункера, ланцюгово-шайбового транспортера, що розташований в трубі, дозаторів з накопичувачами, зворотних роликів і системи керування. Сітка в приймальному бункері запобігає потраплянню в корм сторонніх речей. Привод транспортера складається з електродвигуна, редуктора, зірочок і напрямних, натяжного шківа і системи натяжіння.

На валу редуктора встановлена запобіжна муфта. Приймальний бункер завантажують вручну. Він кріпиться на рамі приводної станції і зв'язаний з кінцями труб петлі транспортера. Кінець труби транспортера, по якій ланцюг переміщує корм з бункера, з’єднаний з його нижньою частиною. На цьому рівні труба підходить до лінії годівниць. Тут вона відвідним роликом повертається догори під кутом 90° і піднімається до рівня приймальних камер-дозаторів. Далі трубопровід проходить під дозаторами, утворюючи П-подібну  петлю і повертається в верхній частині приймального бункера так, що скребковий ланцюг проходить вище рівня концентратів. Проходячи протилежну стінку бункера, ланцюг охоплює ведучу зірочку, натяжне колесо і, охоплюючи гладку канавку ведучої зірочки, повертається в нижню частину бункера. Кут охоплення ланцюга транспортера ведучої зірочки 90°, натяжного колеса – 180°.

Ведуча зірочка приводиться в обертання від електродвигуна через черв’ячний редуктор. Вал електродвигуна з'єднаний з валом редуктора клинопасовою передачею. Натяжне колесо, яке призначено для натяжіння  ланцюга, підвішене на пружині, яка безперервно натягує ланцюг на ділянці після ведучої зірочки. Корм висипається в труби дозаторів через отвори в нижній частині труб транспортера. В схему керування електродвигуном приводної станції включений мікроперемикач, змонтований в трубі кінцевого дозатора. Після заповнення дозаторів приводна станція автоматично вимикається.

Дозатор кормороздавача (рис.3.41) складається з корпуса 1 і пневмокамери 3 з пультом керування. Принцип роботи дозатора наступний. Під дією пневмосигналу переміщується лоток 6 до задньої стінки дозатора. В щілину, що утворилась, зсипається порція корму, яка по похилій площині задньої стінки дозатора зсипається в годівницю.

1 – корпус;  2 – пружина; 3 – пневмокамера; 4 — патрубок, 5 – загальний вид дозатора з пневмокамерою; 6 – лоток;  7 - важіль

Рис. 3.41 – Дозатор кормороздавача

При зміні пневматичного  сигналу лоток під дією пружини 2 переміщується до передньої стінки дозатора, просуваючи до неї нову порцію корма. Порція корму, що видається за один хід лотка 6, не регулюється. Число ходів лотка, від якого залежить кількість корма, встановлюється дояркою повертанням на визначений кут покажчика пульта. Пульт складається з корпуса з закріпленими на ньому пневмокамерою нерухомого диску і основи з собачкою. Для подачі корма доярка повертає показник пульта керування. Пульт керування подає пневматичні сигнали через систему трубопроводів і пульсопідсилювачів до пневмокамери 3 дозаторів, яка забезпечує видачу через дозатор на кожний пневмосигнал однієї порції корма. При повороті на   певний кут показника одночасно повертається диск пневмокрана і з'єднує пульсатор з вакуумпроводом. Пульсатор через пульсопідсилювач по трубопроводам подає пневмосигнал до пульсопідсилювача і до пневмокамери пульта. Мембрана пневмокамери 3 переміщує  шток і важіль 7, який повертає на деякий кут вал. Останній, повертаючись, переміщує кінець важеля з собачкою в зачеплення з одним із зубів покажчика. Від вільного повертання показник утримується собачкою. При зміні пневмосигнала (з вакууму на атмосферний тиск) пружина 2 через важіль 7 повертає на деякий кут показник і зв'язаний з ним через вал диск пневмокрана. Коли покажчик повертається на один оберт, пневмокран від'єднує пульсатор від вакуумпровода і видача корма припиняється. Після  видачі певного числа порцій (в залежності від кута повороту покажчика) пульт керування автоматично припиняє подачу сигналів і видача корма припиняється.

Технологічна лінія доїльної установки призначена для транспортування молока в молочне відділення; розміщення пульсаторів і подачі вакууму до них; подачі розчину, що промиває доїльні апарати, подачі води до розбризкувачів для підмивання вимені. Вона містить молокопровід з колекторами для  підключення доїльних апаратів. Вхід в молочне приміщення здійснюється  пластмасовими трубами, які прокладені в тунелі. Молокопровід закінчується  системою елементів для з'єднання з повітророзподілювачем. Доїльна установка УДА-16 включає два основних відділення: доїльний зал і молочну.

Обладнання молочного відділення приймає молоко з молоко-проводів, здійснює його очищення, охолодження й подачу в місткість для зберігання. Комплектується воно двома молочними насосами, один працює при доїнні і обидва при промиванні.

Лінія промивання зібрана із скляних і металевих труб, з'єднаних муфтами відводів шлангів і промивних голівок. 

Командний прилад блока керує роботою електромагнітних клапанів, які в свою чергу пропускають чи не пропускають повітря або вакуумметричний тиск в пневмокамери вентилів та кранів. Кнопка-лампочка запуску командного приладу розташована на кришці коробки пульта  керування, індикатор – на її боковині. Індикатор має рукоятку, за допомогою якої здійснюється доступ до програми з метою установки в початкове положення або перестановки положень програми. Електроводопідігрівач підігріває воду до температури 40... 45° для підмивання вимені і мийний розчин в період циркуляційного промивання до 75°. Шафа керування роботою водопідігрівача укомплектована термометром, пускозахисною апаратурою, пакетним вимикачем, перемикачем програми.

Робочий процес доїльної установки УДА-16А складається з трьох режимів: прополіскування перед доїнням, власно доїння і промивка після доїння.

Режим переддоїльного прополіскування передбачає прополіскування всіх молокопроводних шляхів і переналадку з режиму  промивання в режим доїння. Для підготовки до переддоїльного прополіскування в доїльному залі необхідно закільцювати молокопровід з лінією промивання (відкрити затискач на шлангах); з'єднати доїльні стакани з промивними голівками; зафіксувати в верхньому положенні голівки  пневмодатчиків маніпуляторів доїння підйомом з поворотом упорної втулки. З цією ж метою в молочній відключити подачу холодоносія до охолоджувача молока; перемикач шафи керування встановити в положення „Промивка ”.

Режим доїння. В фільтр встановлюється промитий фільтруючий елемент або новий. Від'єднується молокопровід від лінії промивання, а доїльні стакани від промивних голівок; фільтр з'єднують з охолоджувачем, а охолоджувач - з місткістю, подають в охолоджувач холодоносій. Після перевірки готовності доїльної установки до роботи оператор з робочого місця за допомогою дистанційного керування відкриває вхідні ворота доїльних станків і запускає корів; зачиняє вхідні ворота; включає дозатор, що подає комбікорм в годівниці; виконує санобробку вимені; масажує вим’я; здоює перші струмені молока в кухоль, що закритий чорною сіткою; надіває доїльні стакани на дійки вимені, переходячи по черзі до наступної корови. Молоко, що видоюється, транспортується по молокопроводу в молокоприймач, з якого молочним насосом через фільтр і пластинчастий охолоджувач подається в молочний танк. Після закінчення доїння відбувається автоматичне зняття доїльних стаканів. Оператор перемикає пульт керування кормороздавачем з положення „автомат“ на положення „вимкнено“, відкриває вихідні ворота і випускає корів. Пропускна спроможність установки 70…75 корів за годину.

Режим промивання після доїння. Після закінчення доїння доїльні автомати і систему збору та первинної обробки молока звільняють від залишків молока. Для цього доїльні стакани з’єднуються з промивними голівками; голівки пневмодатчиків піднімаються на упори; відкриваються затискачі, які з'єднують молокопровід з промивним трубопроводом, кінці шлангів якого піднімаються над кромкою ванни; вмикаються молочні насоси до повного звільнення молокоприймальника. У ванну заливають 20 л холодної води і опускають в неї кінці всмоктувальних шлангів промивної лінії. Після спорожнення ванни і молокопроводів від води вмикається молочний насос і працює до повного спорожнення молокоприймальника. Промивку молокопровідних шляхів установки виконують наступним чином. Згідно операційної карти оператор готує мийно-дезінфікуючий розчин, ванну заповнюють холодною водою, туди ж занурюють кінці всмоктувальних шлангів промивної лінії і натискають кнопку командного пульта при положенні „промивка“ перемикача шафи керування. Промивка здійснюється в автоматичному режимі згідно заданої програми.

Основні правила експлуатації доїльних установок полягають в проведенні технічного обслуговування доїльних апаратів і обладнання доїльної установки, магістральних вакуумпроводів, молокопроводів і іншого обладнання, а також усунення несправностей. Для збільшення строку служби гумових деталей їх замінюють, а знятий з доїльних апаратів і добре промитий комплект складають на „відпочинок“. Дійкову гуму, мембрану замінюють через 3...4 тижні, молочні шланги і вакуумні трубки – через тиждень. Для зберігання змінної та запасної гуми використовують спеціальні шафи. При експлуатації доїльних апаратів необхідно слідкувати за міцністю дійкової гуми; поява на ній отворів порушує роботу доїльного апарата і приводе до потрапляння молока через міжстінкові камери в пульсатор. В процесі експлуатації доїльних установок найбільш часто трапляються несправності вакуумних насосів і доїльних апаратів. Вакуумний насос, що нормально працює, повинен забезпечувати роботу всієї установки при ввімкненні всіх доїльних апаратів без зниження вакууму. Зниження вакууму в системі може трапитися через знос вкладишів і втулок ротора вакуумного насоса. Зношені вкладиші і втулки замінюють на нові. Несправність доїльних апаратів обумовлена зносом їх гумових деталей або неправильним збиранням пульсатора, колектора та доїльних стаканів. Доїльний апарат не працює, якщо в камерах постійного вакууму пульсатора і колектора немає достатнього розрідження (вакууму). Якщо пульсатор не працює при наявності вакууму, необхідно перевірити герметичність з'єднання кришки і пульсатора. Пульсатор погано працює при наступних несправностях: ослаблена гайка стрижня пульсатора або невірно надіта мембрана; гвинт, що регулює частоту пульсацій, повністю відвернутий або завернутий; засмічені отвір в мембрані і канали в кришці і корпусі, що з’єднують дві камери змінного тиску пульсатора. Для усунення несправностей пульсатор розбирають, чистять та регулюють. Іноді пульсатор працює при перегнутому шлангу змінного вакууму і зачиненому молочному шлангу, а при підключенні доїльних стаканів він припиняє роботу. В цьому разі несправність слід шукати в доїльних стаканах і колекторі. Найбільш характерні з цих несправностей розрив шлангів і дійкової гуми; їх засміченість і порушення герметичності з’єднання; зісковзування трубок змінного вакууму з колектора або доїльних стаканів; порушення герметичності кришки і корпуса колектора. Робота колектора може бути порушена або зовсім припинена, якщо сильно зношена його мембрана, витягуючись, вона не в змозі підняти стрижень з клапаном догори. В цьому випадку необхідно змінити мембрану. Порвані шланги замінюють на нові, а засмічені чистять щітками і старанно промивають.

Особливості доїльного залу «Ялинка 30°»(рис. 3.42, а). У доїльних залах корову встановлюють під кутом 30° до доїльної ями. Приєднання підвісної частини до вимені корови здійснюється збоку. Конструкція доїльного залу забезпечує комфортні умови доїння, зручне положення підвісної частини й гарний огляд вимені. Ворота, що широко відкриваються, рухливий грудний упор і зиґзаґоподібний задній упор – все це полегшує рух корів, дає їм почуття безпеки й забезпечує правильне положення під час доїння.

Особливості доїльного залу «Ялинка 50°» (рис. 3.42, б). У доїльних залах корову встановлюють під кутом 50° до доїльної ями, що забезпечує легкий доступ до вимені при доїнні ззаду, зиґзаґоподібний грудний упор чітко визначає стійло-місце кожної корови, а ширина платформи доїльного залу дозволяє здійснювати швидкий і зручний вхід і вихід корови. Зиґзаґоподібна верхня й зміщена нижня частини заднього упору фіксують положення корови, забезпечуючи операторові безпечний і легкий доступ до вимені.

Рис. 3.42. Фрагменти доїльних установок «Ялинка 30°» (а) та  «Ялинка 50°» (б)

Нова функція доїльних залів «Ялинка 30°» та  «Ялинка 50°» – фронтальний вихід. Ця функція дозволяє одночасно випускати з доїльного залу всіх корів, що перебувають на одній стороні залу, що підвищує продуктивність великих доїльних залів. Пакет додаткового устаткування може містити в собі захисний екран і устаткування для годівлі корів у залі, а компактна й гладка окантовка доїльної ями забезпечує операторові зручний доступ до вимені. Для захисту устаткування від шкідливого впливу навколишнього середовища стійла доїльних залів виготовляються зі сталі, оцинкованої гарячим способом.