1 – зерновий бункер; 2 – ножовий барабан; 3 – молотки, 4 – вентилятор;  5 – решето;   6 –  магнітний сепаратор;  7 – заслінка;  8  – розхил мішкотримача,  9 – шлюзовий затвор; 10 –  циклон; 11 – фільтрувальний  рукав;  12, 13 – пресувальний  і живильний транспортери;            14 – протирізальна пластина; 15 – ротор.

Рис. 2.21. Конструктивно-технологічна схема дробарки КДУ-2

Ротор дробарки 15 складається з несучих дисків, встановлених на валу на спеціальній шпонці і розділених втулками. Крізь отвори дисків проходять пальці, на яких шарнірно підвішені молотки. У камері подрібнення встановлено змінне решето 5 і дека.

Привод дробарки здійснюється від електродвигуна потужністю 30 кВт. Для полегшення умов пуску в приводному шківі є відцентрова фрикційна муфта.

Для досягнення максимальної продуктивності дробарки необхідно механізувати подачу сировини і відведення готової продукції. При використанні дробарки в кормоцеху для подрібнення зернофуражу рекомендується здійснювати завантаження його із спеціальних бункерів, а розвантаження продукту - транспортерами безпосередньо із циклона.

При подрібненні зернових та інших сипких кормів транс-портери-живильники 12 і 13 та ножовий барабан 2 вимикаються. Для цього знімають приводні паси. Подачу зерна в камеру подрібнення із завантажувального бункера регулюють заслінкою 7, а контролюють за показниками амперметра-індикатора. Сила струму при цьому не повинна пе­ревищувати 55-60 А.

Для одержання необхідної крупності продукту перед пуском дробарки встановлюють відповідне змінне решето.  Під горловиною бункера перед камерою подрібнювання є магнітний сепаратор 6, який затримує металеві домішки. У робочій камері зерно подрібнюється молотками і разом з потоком повітря крізь отвори решета продукти подрібнення виносяться в зарешітний простір, а звідти відсмоктуються вентилятором 4 подаються в циклон 10. У циклоні частинки подрібненого корму під дією відцентрової сили притискаються до стінок, за рахунок сил тертя втрачають швидкість, відокремлюються від потоку повітря, опускаються вниз і ротором шлюзового затвору 9 розвантажуються у мішки. Повітря з циклона разом з пиловидними частками зворотним трубопроводом повертаються в робочу камеру дробарки. При цьому частина повітря крізь фільтрувальний рукав 11 із тканини виходить у навколишнє середовище. Таким чином, у дробарці реалізується напівзамкнутий цикл використання повітря.

При подрібненні кукурудзяних качанів, сіна на борошно та інших стеблових чи кускових кормів включають транспор­терний живильник і ножовий барабан. Для цього до початку роботи на шківи валів електродвигуна і ножового барабана надівають клинові паси і натягують їх за допомогою ролика. Горловину зернового бункера закривають заслінкою. Пуск дробарки здійснюють при вимкненому  транспортері-живильнику (для зниження пускового моменту).

Після досягнення номінальної частоти обертання ротора, дробарки вмикають транспортер-живильник. Корми завантажуються на горизонтальний транспортер, ущільнюються похилим транспортером і подаються до ножового барабана. Попередньо подрібнені ножами частки корму захоплюються потоком повітря і надходять до молоткової камери, де подрібнюються до необхідних розмірів, просіваються крізь решето і вентилятором подаються в циклон.

Для забезпечення якісного різання сіна та інших стебло­вих кормів ножі мають бути завжди гострими, а зазор між лезом ножа і протирізальною пластиною - не перевищувати 0,3-0,5 мм. Для зручного доступу до ножів знімають пружини похилого транспортера і піднімають його вгору, повертаючи відносно верхнього ведучого валика. Для регулювання зазору між лезами ножа і протирізальною пластиною послаблюють болти, якими ніж кріпиться до хрестовин, контргайки регулювальних болтів і ними встановлюють необхідний зазор. Після регулювання зазору кріпильні болти міцно затягують, а регулювальні гвинти фіксують контргайками.

При подрібненні зеленої маси, коренеплодів та інших кормів з високою вологістю робота дробарки здійснюється за прямоточним варіантом. Транспортером корм подається до ножового барабана, попередньо подрібнюється і надходить до молоткової камери, де додатково подрібнюється і розвантажується через вставну горловину і боковий люк у кришці камери. До початку роботи виймають решето, вста­новлюють розвантажувальну горловину і відкривають люк у кришці дробильної камери. Всмоктувальний патрубок вен­тилятора знімають, а на вхідному вікні вентилятора вста­новлюють сітку.

Після подрібнення соковитих кормів робочу камеру очи­щають від залишків корму і промивають водою, подаючи її через спеціальний колектор (у лівій кришці камери) при вимкненому роторі. Магнітні сепаратори знімають, очищають і сушать.

У процесі експлуатації дробарки молотки спрацьовують­ся. Для забезпечення якісного подрібнення кормів і зни­ження витрат енергії молотки дробарки періодично пере­ставляють на нові робочі грані. При перестановці або заміні молотків відкривають кришку дробильної камери, знімають шплінт у середній частині осі молотків, відкривають лючок у боковині камери під циклоном і, повертаючи ротор, суміщають вісь молотків з лючком, через нього закручують спеціальний штир у торцевий отвір осі молотків і виймають її. При заміні або переставлянні необхідно зберігати рекомендовану схему розміщення молотків і витримувати рівновагу ротора.

Дробарку ДКМ-5 призначено для подрібнення зерна і грубих кормів у технологічних лініях приготування кормів на тваринницьких фермах або зерноскладах. Вона має корпус, в якому розміщена камера подрібнення з молотковим ротором, живильник грубих кормів, зерновий бункер, пиловідокремлювач з фільтрувальним рукавом, шнеки та електрообладнання.

Живильник грубих кормів складається з приймального лотка 1 (рис. 2.22), нерухомого внутрішнього 3 і рухомого зовнішнього 2 конічних шнеків. Він прикріплений до корпуса камери подрібнення 8 за допомогою двох петель, і відкидного замка, що дає змогу повертати живильник на 90° при транспортуванні та обслуговуванні дробарки. Зовнішній шнек живильника обертається мотор-редуктором через ланцюгову передачу.