1.5 Стан та перспективи механізації тваринництва
У прямій залежності від комплексної механізації галузі
знаходяться питомі затрати праці на виробництво продукції тваринництва. Лише в
птахівництві за
продуктивністю праці Україна наближається до показників світового рівня. У нашій
країни виробництво 1-го центнера молока затрачається 7,6 люд.-год., свинини -
23,1 тис. яєць 0,36 люд-год.; тоді як у США відповідні показники становлять 0,4;
0,7 та 0,2 люд.-год.
До цього часу у молочному виробництві понад 45% операцій
виконуються вручну. У свинарстві частка таких операцій сягає 60, у вівчарстві
-80% Це стосується, зокрема, роздавання комбінованих грубих кормів, очищення
стійл І годівниць, обмивання вим'я тощо. Крім того, у тваринництві
застосовується значна кількістьмалопродуктивного обладнання. Такі технології
суттєвополегшують працю і зменшують завантаження обслуговуючого персоналу, але
незначно підвищують продуктивність праці, не дають істотного скорочення потреби
в кількості тваринників.
Діючи нині системи та програма машин дня комплексної
механізації тваринництва включають різні комплекси обладнання та потокові лінії
стосовно передових технологій для різних виробничих напрямів, типів годівлі
тварин та рівнів концентрації виробництва. Значна увага приділяється створенню і
виробництву техніки для оснащення сучасних спеціалізованих тваринницьких ферм та
промислових комплексів. До неї висуваються підвищенні вимоги щодо
експлуатаційної надійності та довговічності. Розширяється робота по типізації та
уніфікації машин і обладнання. Рівень уніфікації техніки в цілому передбачається
довести до 60%.
Дуже гострою залишається проблема механізації малих ферм з
поголів'ям до 100 корів і до 1000 свиней, на яких утримується близько 20%
дійного стада і понад 55% поголів'я свиней. Рівень комплексної механізації таких
ферм становить лише 18%. У складі системи машин с 64 позиції обладнання для
малих ферм. Останнім часом у деяких областях України освоєно випуск окремих
засобів малої механізації (зокрема, доїльних апаратів та агрегатів, коренерізок
тощо). Проте науково-технічний рівень їхньої розробки та виготовлення не
забезпечені державним контролем, а самі засоби є дуже невдосконалені і
низькоефективні.
Одним з факторів, що стримують підвищення рівня механізації
виробничих процесів на малих фермах - це утримання тварин в нетипових
(пристосованих) приміщеннях, де використання серійних машин є неефективним.
Відсутність або дуже висока вартість необхідної техніки, низька її надійність
негативно відбиваються на розвитку, як колективних так і приватних
господарств:
Значна частина навіть нових зразків фермерської техніки
практично не підвищує продуктивності праці порівняно із серійними, а їх
експлуатаційна надійність залишається на низькому рівні.
Розглянуті стан та
проблеми механізації тваринництва вказують, зокрема і на те, що при підготовці
спеціалістів інженерного профілю необхідно більше уваги приділяти питанням
аналізу і сучасним критеріям оцінки технічних рішень, визначенню тенденцій і
перспектив розвитку фермської техніки, методом проектування потокових
технологічних ліній, раціонального комплектування їх засобами механізації, а
також виробничої й технічної експлуатаціїмашин та обладнання у
тваринництві.