Машиновикористання в тваринництві

В умовах інтенсифікації та індустріалізації виробництва тваринницької продукції головна роль належить операторам, які є основними виконавцями всіх механізованих робіт. Традиційно склалася система організації виробництва, за якої оператори-механізатори здійснюють всі роботи, пов'язані з виконанням безпосередніх технологічних операцій, а також забезпечують технологічне і технічне обслуговування всіх закріплених за ними машин та обладнання. При цьому оператори поєднують роботи, які різко розрізняють за своїм" характером: догляд за тваринами, керування засобами ме-ханізації, технічне обслуговування, а в окремих випадках і ремонт машин та обладнання різного призначення. Це призводить до того, що оператор дуже часто змушений змінювати профіль своєї роботи.
Отже, традиційна система організації праці, що склалася в сільськогосподарському виробництві взагалі і тваринництві, зокрема, не сприяє суттєвому підвищенню її продуктивності. Необхідність постійного перепрофілювання діяльності виконавців спричиняє непродуктивні втрати робочого часу, порушення зоотехнічних строків виконання виробничих опе¬рацій, зниження якості виконання як технологічних, так і технічних заходів. У результаті такого організаційного підходу суттєво знижується ефективність сільськогосподарського виробництва.
Крім того, за таких організаційних принципів основні виконавці мають подвійне підпорядкування: технологу виробництва — як оператори та інженерно-технічній службі — як механізатори. При цьому винагороди за технічний стан машин та обладнання вони практично не отримують.
Впровадження економічних методів керування сільськогосподарським виробництвом зумовлює необхідність нових організаційних підходів до спеціалізації підрозділів великих господарств, окремих підприємств і служб. Ці підходи ґрунтуються за принципом розподілу праці, відповідно до якого всі роботи підприємств агропромислового комплексу доцільно розділити на дві основні групи із закріпленням за ними відповідних виконавців. До першої групи відносять роботи, які безпосередньо забезпечують технологічні процеси виробництва сільськогосподарської продукції, а до другої — роботи з матеріально-технічного забезпечення основного виробництва, технічної експлуатації машин та обладнання (обслуговування, ремонт, зберігання).
У зв'язку із зазначеним, доцільним є удосконалення схеми організації сільськогосподарського підприємства за принципами цехової структури, при якій особливо важлива роль відводиться цеху матеріально-технічного забезпечення (МТЗ).
Широка різноманітність робіт, які виконуються за допомогою відповідних машин та обладнання, зумовлює диференційний підхід до організації використання технічних засобів, у тому числі й щодо доцільності закріплення їх за окремими цехами та службами господарства.
У галузі тваринництва використовують переважно стаціонарні машини та обладнання, встановлені безпосередньо у виробничих приміщеннях, а також деякі пересувні засоби. За незначним винятком практично всі вони використовуються постійно на одному підприємстві протягом всього періоду експлуатації. Зважаючи на це, машини та обладнання постійного чи тривалого використання протягом року необхідно передавати в оренду або мати на правах власності у цеху тваринництва, їх технічне обслуговування доцільно здійснювати на "сервісних" умовах силами цеху чи спеціалізованої служби МТЗ. Лише деякі машини, в яких виникає лише періодична потреба, можуть залучатися в цех тваринництва на умовах "прокату", тобто замовлятися із цеху чи спеціалізованого підприємства МТЗ.
Різні підходи і можливості до закріплення й використання засобів механізації в господарствах зумовлюють функції спеціалізованої служби матеріально-технічного забезпечення, які включають (рис. 4.1):
 - обґрунтування потреб в техніці і замовлення нових машин та обладнання;
 - технічне обслуговування і ремонт засобів механізації, переданих в оренду іншим цехам;
 - обслуговування, ремонт і зберігання, а також видача на¬прокат тих технічних засобів, які взяті в оренду цехом МТЗ або є його власністю;
 - транспортних послуг, забезпечення нафтопродуктами, енергією, запасними частинами та іншими експлуатаційними матеріалами тощо.

Рисунок 4.1 – Функціональна схема служби матеріально-технічного забезпечення тваринницького підприємства

Отже, принцип поділу праці ґрунтується на тому, що "сервісні" засоби механізації закріплюються за безпосередніми виконавцями робіт у тваринництві, "прокатна" ж техніка знаходиться на балансі служби МТЗ і в разі потреби залучається до виконання необхідних послуг у тваринництві. Співвідношення "сервісних" та "прокатних" технічних засобів визначається характером виробництва тваринницької продукції, а види та обсяг послуг з боку служби МТЗ тваринницьким підрозділам чи підприємствам закріплюється відповідним договором між ними. Цим же договором передбачаються економічні та деякі інші відносини між орендними чи акціонерними підприємствами і службами.