4.4 Права і обов’язки спеціалістів ІТС
До інженерно-технічних працівників тваринницьких підприємств та
служб, їх матеріально-технічного забезпечення висувають високі вимоги щодо їхніх
ділових якостей, оскільки в сучасних умовах здійснювати управління виробництвом
можуть кваліфіковані спеціалісти, які добре орієнтуються в питаннях технології,
механізації й автоматизації, організації та економіки. Від знань і
організаторських здібностей, а також уміння спеціалістів вести виробництво на
сучасній науково-технічній основі залежать своєчасність та рівень виконання
запланованих завдань, ефективне використання наявних ресурсів і, нарешті,
рентабельність тваринництва.
Права і обов'язки інженерно-технічних
працівників та їх функції визначаються посадовими інструкціями, які
розробляються безпосередньо в господарстві, або ж трудовою угодою (контрактом),
що укладається між господарством і відповідним спеціалістом. Проекти цих
документів розглядаються на виробничих нарадах підприємства, а потім
затверджуються його керівником.
Зазначені документи стосовно основних
спеціалістів ІТС тваринницьких ферм і комплексів включають такі розділи:
загальні положення, посадові обов'язки, права та відповідальність. У цих
документах відображаються особливості організації виробництва, роботи і
управління в конкретному господарстві; враховуються новітні досягнення
науково-технічного прогресу в напрямах технології, індустріалізації та економіки
тваринництва.
У першому розділі визначають рівень спеціальної підготовки
(кваліфікаційні вимоги), необхідні для виконання обов'язків, що покладаються на
того чи іншого спеціаліста, а також вимоги до практичного стажу роботи. Другий
розділ передбачає обов'язки спеціаліста, які забезпечують досягнення високих
виробничих показників, підвищення кваліфікації й організації навчання підлеглих,
виконання ними правил техніки безпеки та виробничої санітарії.
У третьому
розділі наводиться перелік прав спеціаліста. Залежно від його рівня вони можуть
стосуватися планування розвитку і керування підприємством, технології та
матеріально-технічного забезпечення виробництва продукції тваринництва, її
переробки, зберігання й збуту, питань оплати праці, матеріального та морального
заохочення тощо. У четвертому розділі вказується ступінь відповідальності того
чи іншого спеціаліста у разі порушення трудової дисципліни, правил охорони
праці, виробничої санітарної й протипожежної безпеки; за матеріальні та моральні
збитки, понесені в результаті неправильного рішення або недбалого відношення до
своїх обов'язків, навколишнього середовища чи ставлення до співробітників.
У
випадках виробничої потреби окремі обов'язки, права і відповідальність можуть
бути перерозподілені наказом керівника господарства між відповідними
інженерно-технічними працівниками. При недостатніх обсягах робіт функції деяких
працівників можуть суміщатися.
Наведемо приклади посадових інструкцій
основних інженерно-технічних працівників тваринницьких підприємств.
Головний
інженер господарства здійснює керівництво комплексним технічним
розвитком (механізація, електрифікація, автоматизація, водо- і
теплозабезпечення) виробництва, організовує високоефективне використання усіх
машин та обладнання в господарстві, їх технічне обслуговування і ремонт. За
дорученням керівника головний інженер може бути представником господарства з
питань матеріально-технічного забезпечення в інших організаціях.
Заходи та
рішення по МТЗ сільськогосподарського виробництва, розроблені головним інженером
і затверджені керівником (правління), є обов'язковими до виконання керівниками й
спеціалістами відповідних підрозділів господарства.
До обов'язків головного
інженера входить участь у розгляді проектів, поточному нагляді за будівництвом
або ремонтом, прийманні новозбудованих чи відремонтованих об'єктів, розробці
перспективних, річних та оперативних планів (придбання технологічного обладнання
і матеріалів, питання економії матеріально-енергетичних ресурсів, організації й
контролю зберігання машин та обладнання тощо). Він має право: давати вказівки
спеціалістам господарства і керівникам виробничих підрозділів стосовно рішень
механізації та автоматизації технологічних процесів; забороняти експлуатацію
машин і механізмів, що потребують технічного обслуговування чи ремонту;
призупиняти й бракувати роботи з технічного обслуговування та ремонту, якщо вони
виконані недоброякісно, і вимагати їх переробки; не приймати з ремонту
технологічне обладнання, що не відповідає вимогам технічної експлуатації;
подавати пропозиції щодо підбору, використанню і звільненню кадрів цеху МТЗ, а
також усувати від роботи осіб, які не мають відповідних кваліфікаційних
посвідчень.
Головний інженер несе відповідальність за рівень розробки і
виконання планів з механізації та автоматизації виробничих процесів; за
організацію раціональної експлуатації наявних засобів механізації, їх готовність
до своєчасного і високоякісного виконання робіт; впровадження передової
технології виробництва сільськогосподарської продукції, а також досягнень науки
та передового досвіду. Він відповідає за своєчасне складання і виконання
графіків технічного обслуговування і ремонту обладнання, заявок на придбання
нових машин, проведення техніко-економічного аналізу використання засобів
механізації, а також економне використання ресурсів. Він же є відповідальним за
дотримання підпорядкованими йому інженерно-технічними працівниками правил
техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту та охорони
природи.
Головному інженеру підпорядковані всі інженерно-технічні працівники
господарства, які займаються питаннями механізації, електрифікації,
автоматизації й теплофікації виробництва та допоміжних служб, а також
транспортного забезпечення, технічного обслуговування і ремонту машин та
обладнання.
Інженер-енергетик здійснює керівництво забезпеченням та
раціональним використанням ресурсів (електро-, тепло-, повітропостачання,
вентиляція, газова та холодильна служби). Він організовує експлуатацію, технічне
обслуговування та ремонт електромереж, електрообладнання, мереж газо- та
теплофікації, теплоенергетичного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів і
засобів автоматизації (КІПіА).
У підпорядкуванні інженера-енергетика
знаходяться всі інженерно-технічні працівники служб
ресурсозабезпечення.
Інженер (механік) з механізації тваринництва
підпорядкований головному інженеру господарства, організовує роботу по
механізації та автоматизації виробничих процесів безпосередньо на тваринницьких
об'єктах, забезпечує раціональне високоефективне використання машин та
обладнання, їх своєчасне та якісне обслуговування і постійну технічну
готовність. Крім того, він повинен забезпечувати раціональне використання
матеріально-енергетичних та трудових ресурсів у тваринництві; розробляти і
подавати на затвердження головному інженеру графіки проведення технічного
обслуговування фермського обладнання; організовувати й контролювати правильне
зберігання техніки; своєчасно провадити інструктаж з техніки безпеки і
протипожежного захисту; дбати про підвищення кваліфікації персоналу, який
обслуговує засоби механізації.
Інженер має право: давати вказівки керівникам
і спеціалістам виробничих підрозділів, операторам технологічного обладнання, а
також підпорядкованим йому працівникам (майстри-наладчики, механізатори,
слюсарі) з питань ефективного використання засобів механізації; забороняти
експлуатацію машин і обладнання, які за своїм станом потребують технічного
обслуговування, ремонту або загрожують безпеці працюючих чи тварин, забруднюють
навколишнє середовище; не допускати або усувати від роботи осіб, які не мають
кваліфікаційних посвідчень, не пройшли інструктаж чи порушують правила охорони
праці.
Він несе відповідальність за: чітке дотримання підпорядкованими йому
особами встановленого на фермі розпорядку дня; проведення розроблених заходів
щодо механізації та автоматизації виробничих процесів у тваринництві і
забезпечення технічної готовності, а також високоефективне використання
технологічного обладнання; своєчасне складання обґрунтованих замовлень на
технічне оснащення, запасні частини та експлуатаційні матеріали; якісне технічне
обслуговування та усунення несправностей машин та обладнання; впровадження
досягнень науки та передового досвіду, раціональну організацію праці й стан
трудової дисципліни підпорядкованих працівників.
Майстер-наладчик
тваринницького підприємства є організатором і безпосереднім виконавцем
основних робіт з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту машин і
обладнання ферм та комплексів. У своїй практичній діяльності він керується
виробничими завданнями та робочими планами, графіками технічного обслуговування
технологічного обладнання, вказівками керівника тваринницького підприємства
(завідуючого фермою), розпорядженнями інженера з механізації тваринництва, а
також технічними документами з експлуатації, технічного обслуговування і ремонту
машин.
Безпосередньо майстру-наладчику підпорядковуються механізатори,
слюсарі по технічній експлуатації і ремонту фермської техніки, слюсар-електрик.
Майстер-наладчик повинен: сумісно з інженером по механізації тваринництва
розробляти пропозиції щодо розвитку механізації та автоматизації галузі, плани й
заходи з технічного обслуговування і ремонту машин та обладнання; організовувати
роботу механізаторів і слюсарів, які обслуговують фермську техніку відповідно до
встановлених режимів її експлуатації та умов ремонту. Він жещоденно видає наряди
підпорядкованим йому працівникам, веде облік витрат робочого часу, а також
контролює якість роботи слюсарів-наладчиків при проведенні профілактичних та
ремонтних заходів; бере участь спільно із слюсарями-наладчиками в проведенні
позапланових ремонтів, в регулюванні та налагоджуванні механізмів.
Таким
чином, спеціалісти ІТС господарства беруть безпосередню участь в оперативному
керуванні технологічними процесами виробництва.
Оперативне ж керування — це
сукупність функцій з організації самого виробництва та роботи трудових ресурсів,
спрямованих на реалізацію поточних і перспективних планів та рішень. До функцій
оперативного управління належать: розробка, коригування і доведення до
безпосередніх виконавців планів та завдань — підбір, розстановка і координація
роботи виконавців на робочих місцях, забезпечення їх необхідними засобами праці;
постійний контроль за процесом виробництва, своєчасне прийняття рішень та
організація заходів щодо усунення причин, які порушують нормальний процес
виробництва.
Для прийняття раціональних і конкретних рішень з багатьох питань
в умовах дефіциту часу необхідно нагромаджувати і аналізувати великий обсяг
різнопланової оперативної й довідкової інформації. Застосування сучасних
автоматизованих (комп'ютерних) систем збирання та переробки інформації на основі
економіко-математичних методів значною мірою полегшує і оптимізує виконання
вказаних завдань.
Управління молочною фермою на прикладі корпорації "Агро-Союз" Дніпропетровська область