Машиновикористання в тваринництві

Організація тваринництва передбачає комплекс дій (операцій), які забезпечують основний технологічний процес відтворення і містить способи виробництва запланованого виду й заданої якості продукції (молоко, м'ясо, яйця, вовна тощо) при максимально ефективному використанні матеріальних, енергетичних та трудових ресурсів.
Зоотехнічна частина технології виробництва зумовлює варіанти утримання і обслуговування тварин, об’єднаних в однорідні технологічні групи, що відзначаються однаковими продуктивністю, тривалістю виробничого циклу, нормативними потребами та іншими характеристиками і підпорядковані одному режиму дня. Останній визначає структуру й послідовність виконання технологічних операцій по обслуговуванню тварин у чітко встановлений час доби (табл. 3.1).
Послідовність виконання виробничих операцій в окремих випадках зумовлюється фізіологічною особливістю тварин, в інших – властивостями одержуваної продукції, а в загальному вона визначається сукупністю біологічних та господарських потреб ефективного використання тварин, видом вироблюваної продукції. Специфіка виробництва у тваринництві виявляється в тому, що не всі технологічні операції мають однакову періодичність виконання. Біологічна циклічність господарсько-корисних функцій тварин позначається на основному технологічному процесі, в зв’язку з чим частина його операцій також потребує циклічного здійснення.
Таким чином, у тваринництві розрізняють дві різновидності операцій – щоденні й циклічні. До щоденних технологічних операцій, які є об’єктами механізації, належать:
- приготування і роздавання кормів;
- водопостачання ферми та напування тварин;
- внесення підстилки, очищення годівниць, стійл і приміщень та видалення гною;
- контроль і регулювання мікроклімату у тваринницьких приміщеннях;
- доїння корів (збирання яєць);
- первинна обробка молока (очищення й сортування яєць).

Таблиця 3.1 – Приблизний розпорядок дня на молочнотоварній фермі

До технологічних операцій циклічного характеру як об’єктів механізації належать стрижка овець, деякі зооветеринарні заходи (купання, штучне осіменіння тварин тощо), транспортування продукції тваринництва з території підприємства, очищення і дезінфекція приміщень тощо.
Слід підкреслити певну умовність визначення процесу та операцій. У практиці механізації перелічені вище операції найчастіше розглядаються як процеси (приготування і роздавання кормів, прибирання гною, доїння корів, стрижка овець тощо), враховуючи при цьому, що є процеси та операції різного рівня. Наприклад, зоотехнія розглядає виробництво тваринницької продукції в цілому як технологічний процес, назвемо його основним стосовно кінцевого соціального значення; годівлю тварин кваліфікують як операція. Це один рівень визначення.
З іншого боку, кормоприготування – це теж виробничий процес із своїми технологією, вихідною сировиною і кінцевим продуктом. Цей процес, в свою чергу, реалізується через здійснення цілого комплексу операцій, у тому числі й технологічних (очищення, подрібнення, дозування, змішування тощо). Це приклад іншого рівня виробничого процесу, який по відношенню до основної технології виробництва тваринницької продукції є супутнім. Проте в окремих випадках, наприклад, при вузькій спеціалізації підприємств, функціонуванні автономних цехів чи станцій (комбікормових, утилізації гною, водопостачання, обробки молока тощо) результат саме цього процесу і є кінцевою метою зазначених виробничих об’єктів.
Експлуатація тваринницького підприємства, як об’єкта механізації, і полягає у своєчасному виконанні комплексу інженерно-технічних процесів, пов’язаних з утриманням і обслуговуванням тварин відповідного цільового призначення. кожний виробничий процес складається з цілого ряду взаємопов’язаних операцій, які здійснюються в узгодженій послідовності. Для аналізу та розробки карт технологічного процесу всі операції поділяють на категорії з певними принциповими ознаками і можуть мати своє позначення на карті, схемах.

Технологічні (основні) операції . Вони забезпечують цілеспрямовану зміну фізичних, хімічних чи біологічних властивостей вихідного предмету (сировини) в процесі одержання заданої кінцевої продукції чи напівфабрикату.
Транспортні операції . Пов’язані з переміщенням предметів праці з однієї зони в іншу, від однієї машини до другої за ходом виробничого процесу.
Контрольні операції . Встановлюють відповідність предмета праці заданим кількісним і якісним характеристикам у процесі та після виконання основних операцій, забезпечують управління цими характеристиками.
Операції нагромадження і зберігання. Вказують на необхідність певного витримування сировини чи продукції в процесі виробничого циклу.
Співвідношення тих чи інших операцій у загальній структурі виробничого процесу залежить від досконалості прийнятої технології виробництва, його інженерно-технічного забезпечення, схеми організації, компоновки обладнання та цілого ряду інших умов і факторів. Тому при поопераційному плануванні кожний етап технологічного процесу слід аналізувати з різних поглядів (системно) і порівнювати за кількома варіантами. Наприклад, вибір машини здійснюють з урахуванням її продуктивності та якості роботи, можливості більш повного завантаження. При визначенні робочих органів та обладнання оцінюють їхню придатність стосовно даної операції. Порівнюють також питомі показники енерго-, метало- та трудомісткості виконання операції. Крім того, враховують ступінь чи пристосованість до автоматизації окремих операцій і всього технологічного процесу.