Машиновикористання в тваринництві

Виробничий цикл у тваринництві починається із заготівлі кормів і закінчується відвантажуванням готової (кінцевої для даного підприємства) продукції. Він включає цілий комплекс виробничих процесів (рис. 6.1). Уже давно у тваринництві перейшли від механізації окремих (трудомістких) процесів до механізації комплексної. Комплексна механізація та автоматизація виробництва передбачає потокове виконання операцій всіх вказаних процесів взаємоузгодженими комплектами машин та обладнання.

Рисунок 6.1 – Структура виробничих процесів тваринницького підприємства

У тваринництві переважають стаціонарні умови виконання операцій виробничих процесів. В основі більшості з них закладені операції, які забезпечують транспортування сировини, напівфабрикатів чи готової продукції (переміщення й роздавання кормів, доставка і розподіл води, видалення гною, транспортування молока, збирання яєць), без зміни їх робочого стану на шляху переміщення. У зв'язку з цим комплексна механізація виробничих процесів тваринництва ґрунтується на широкому використанні електрифікованих і часто автоматизованих стаціонарних засобів. Поряд з ними на ок-ремих операціях застосовуються також і мобільні (електрифіковані чи з двигунами внутрішнього згоряння) машини.
Отже, організація й функціонування комплексно-механізованого виробництва у тваринництві вимагають технологічного узгодження в загальній системі мобільних (з двигунами внутрішнього згоряння) агрегатів на початку та в кінці виробничого циклу (заготівля і доставка кормів, підстилкових матеріалів; вивезення готової продукції, гною) з широким набором електрифікованих стаціонарних машин та обладнання в середині цього циклу.
Виконання необхідного комплексу виробничих процесів з мінімально можливими трудовими та матеріальними затратами потребують максимального дотримання принципу потоковості. При цьому продукт, одержаний у результаті роботи попередньої машини, є вихідним матеріалом (сировиною) для наступної; операції на всіх робочих місцях виконуються за відрізки часу, рівні або ж кратні ритму потоку переміщення оброблюваною об'єкта.
Потокова технологічна лінія (ПТЛ) — сукупність цілеспрямовано розміщених відповідно до технологічної послідовності машин та обладнання, а також тварин, що ними обслуговуються, в поєднанні з виробничими приміщеннями та інженерно-будівельними спорудами і комунікаціями, які сукупно забезпечують потоково-безперервне або циклічне виконання заданого технологічного процесу. У спрощеному варіанті схема потокової лінії має вигляд ланцюга, який складається з елементарних ланок, в кожну з них надходить потік подачі, а виходить з неї потік витрат.
Особливість потокових ліній у тваринництві полягає в тому, що режим роботи цих ліній визначається не лише технічними засобами, а й тваринами. Вплив останніх не постійний, а випадковий; виявляється нерегулярно і неритмічно. Цим спричиняється суттєва нерівномірність режиму роботи потокових ліній.
Участь тварин у роботі тієї чи іншої потокової лінії виявляється у вигляді їхньої сукупної дії чи "характеристики", тобто певної залежності від часу. Наприклад, деякимузагальнюючим залежностям, яким підпорядковані споживання тваринами води та корму, видалення гною, надої молока, вихід яєць чи вовни. Ці та інші характеристики можна висвітлити у вигляді річних, добових чи погодинних графіків, па яких кожному конкретному моменту часу відповідає цілком визначена величина того або іншого показника за графіком.
Оскільки робочі режими виробничих процесів у тваринництві складні, залежать від одночасної дії багатьох тварин і багатьох факторів, подібні узагальнюючі графіки з достатньою точністю описуються методами теорії ймовірності характеристик випадкових процесів.
Розрахунки за спрощеною схемою із використанням узагальнюючих графіків не охоплюють всієї нерівномірності роботи потокових ліній. У результаті виникає потреба проектування ускладнених ліній з перевалочними операціями і проміжними нагромаджувальними (резервними) місткостями, які згладжують різницю в роботі послідовних елементів.
Так, щоб узгодити між собою подачу і споживання води, необхідно мати нагромаджувальну регулюючу місткість у вигляді водонапірної споруди (бак, башта). Для стикування мобільних агрегатів доставки кормової сировини з лініями кормоприготування потрібно передбачити відповідні бункери-живильники тощо.
Найбільшого економічного ефекту при комплексній механізації виробництва можна досягти у тому випадку, коли вона поєднується з потоковими методами організації робіт. Потокові лінії і методи організації виробництва та пов'язана з ними спеціалізація тваринницьких підприємств сприяють запровадженню більш досконалих технологій, технічних засобів і організації праці, що, в свою чергу, створює передумови скорочення тривалості виробничих циклів, зниження собівартості продукції та підвищення її якості.