ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ХЛІБОПЕКАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

Основне призначення дозаторів – забезпечення відмірювання заданої кількості матеріалу (або підтримка заданої витрати компоненту) з відповідною точністю.

До дозаторів пред'являють наступні вимоги:

– задана точність дозування компонентів;

– висока продуктивність;

– висока надійність роботи;

– можливість регулювання дозування компонентів.

У хлібопекарському виробництві, де використовується дозування декількох різних видів сировини, раціональніше застосовувати багатокомпонентні пристрої дозувань.

Багатокомпонентне дозування можна здійснювати по наступних схемах:

–   послідовне дозування компонентів в одному загальному дозаторі;

–  паралельне дозування кожного компоненту в окремому спеціальному дозаторі (станції дозувань).

–   комбіноване дозування.

Вибір схеми дозування залежить від умов і розмірів виробництва. По структурі робочого циклу дозування буває безперервним і порційним (дискретним), а за способом дозування – об'ємним і ваговим.

Класифікація дозаторів по структурі робочого циклу і конструктивним параметрам приведена на рис. 2.3.1.

 

Рисунок 2.3.1 – Класифікація дозаторів сипких і рідких компонентів

 

По рівню автоматизації дозатори бувають:

– з ручним керуванням;

– автоматизовані;

– автоматичні.

У автоматизованих і напівавтоматизованих дозаторах частина роботи оператора виконується за допомогою механізмів (автоматизовано). Автоматичні дозатори можуть працювати без втручання оператора як з розірваним так і з замкнутим контуром.

Об'ємні дозатори для сипких компонентів діляться (рис. 2.3.2) на: барабанні, тарілчасті, шнекові, стрічкові, вібраційні.

 

Рисунок 2.3.2 – Системи дозаторів об'ємного типу для сипких компонентів:

а – шнековий: 1 – бункер; 2 – дозуюча заслінка; 3 – шнек; 4 – корпус;

б – барабанний: 1 – корпус; 2 – бункер; 3 – дозуюча заслінка; 4 –барабан;

в – стрічковий: 1 – бункер; 2 – дозуюча заслінка; 3 – стрічка;

г – тарілчастий: 1 – бункер; 2 – шкребок; 3 – регулююча манжета; 4 –тарілка;

д – вібраційний: 1 – бункер; 2 – регулююча заслінка; 3 – гнучка опора.

 

Об'ємні дозатори для рідких компонентів можна поділити (рис. 2.3.3) на дросельні, барабанні, поплавкові, черпачкові, фіксованого рівня, електродні, стаканчикові, насос–дозатори (шестеренні, лопатеві, поршневі тощо).

 

Рисунок 2.3.3 – Схеми дозаторів об'ємного типу для рідких компонентів:

а) – дросельний: 1 – ємність; 2 – поплавець; 3 – трубка; 4 – дросель;

б) – барабанний: 1 – барабан; 2 – ємність; 3 – шкребок;

в) – поплавковий: 1 – поплавець; 2 – ємність; 3 – стрижень; 4 – контакт рухливий; 5 – контакт нерухомий; 6 – електромагнітний клапан; 7 – триходовий клапан;

г) – ковшовий: 1 – ківш; 2 – трубка;

д) – фіксованого рівня: 1 – ємність; 2 – випускний клапан; 3 – впускний клапан; 4 – бачок постійного рівня; 5 – регулююча трубка;

е) – електродний: 1 – ємність; 2, 3 – електромагнітний клапан; 4 – електроди;

ж) – стаканчиковий: 1 – обертовий стакан; 2 – корпус; 3, 4, 5 – отвори;

з) – шестеренний: 1, 2 – шестірні; 3 – корпус;

і) – поршневий: 1 – поршень; 2 – усмоктувальний клапан; 3 – нагнітальний клапан.

 

Об'ємні дозатори конструктивно найбільш прості, надійніші в роботі і тому набули найбільшого поширення в хлібопекарському виробництві.

 

Дозування борошна та рідких компонентів (відео).