Сталі, які використовуються в харчовому машинобудуванні можна розбити на дві групи: 1) Конструкційні, які застосовуються в загальному машинобудуванні при роботі в неагресивних середовищах; 2) Сталі, які мають особливі властивості (нержавіючі, кислототривкі, жаростійкі і жароміцні).

У більшості галузей харчової промисловості (бурякоцукровій, спиртовій, кондитерській тощо) середовища не відрізняються великою агресивністю, тому можна застосовувати звичайні вуглецеві сталі.  Для виготовлення відповідальних деталей, що працюють в неагресивних середовищах (колінчасті вали компресорів, вали центрифуг), застосовуються якісні вуглецеві сталі підвищеної міцності та високої пружності, а також конструкційні, якісні, низьколеговані і леговані сталі.

Якщо середовище агресивне настільки, що застосування конструкційних сталей стає неможливим (наприклад, середовищем являються кислотні і лужні  розчини, або коли робота здійснюється при високих температурах) застосовуються спеціальні сталі: нержавіючі, кислототривкі, жаростійкі і жароміцні.

Сучасні нержавіючі, кислототривкі сталі представляють собою сплави заліза з хромом. Додатково ці сталі легують нікелем, молібденом, титаном, марганцем, що покращує їх опірність.

Жаростійкі сталі здатні протистояти корозійному руйнуванню гарячих газів (повітря, топкові гази). Застосовуються для виготовлення підігрівачів повітря, муфелей, апаратури печей. Найбільш широке застосування в промисловості отримали хромисті стали. Застосовуються також хромисті сталі з вмістом Si і Al. В якості легуючих речовин використовують молібден і вольфрам. Гранична робоча температура жаростійких сталей може досягати 1500 °С.

Жароміцні сталі надають високий опір впливу статичних навантажень при високих температурах (високий опір повзучості). Ці сталі являються і жаростійкими. Основою більшості жароміцних сталей є система залізо-хром-нікель.