5. Закони кінетики перебігу процесу.
Кінетика
– це вчення про швидкості
і механізми
гідромеханічних,
теплових і масообмінних
процесів.
Кінетика
є науковою основою створення нових
і вдосконалення існуючих процесів в харчовій технології. Знання
кінетичних закономірностей процесів необхідно для розрахунку основних розмірів
апаратів. Загальні кінетичні закономірності процесів
харчової технології, за винятком механічних процесів, формуються у вигляді
загального закону.
Загальний закон кінетики – швидкість процесу прямо пропорційна рушійній силі і обернено пропорційна опору.
j = dE/Fdτ = Δ/R = KΔ, (5.1)
де
j
– швидкість
процесу;
Е
– кількість
маси
і
енергії;
F
– площа,
крізь
яку
проходить
маса
або
енергія;
τ
– тривалість
процесу;
Δ
– рушійна
сила;
R – опір;
К
– коефіцієнт
швидкості,
зворотний
опору.
У
загальному випадку рушійною силою процесу є різниця потенціалів, а в окремих
випадках – перепад тисків між входом
потоку в апарат і
виходом потоку з апарату (для гідромеханічних процесів), температури або
концентрації.
При
розгляді процесів різної природи було помічено, що їх кінетичні рівняння
аналогічні.
Для теплових процесів кінетичне рівняння має вигляд:
dE/Fdτ = (1/ RT )Δt = KTΔt, (5.2)
де
Q
– кількість
переданої
теплоти,
кДж;
F – поверхня
теплообміну,
м2;
τ
– час
процесу,
с;
Δt
– рушійна
сила
процесу
переходу
теплоти,
град;
R – опір
переходу
тепла;
KT – коефіцієнт
теплопередачи,
кДж/(м2·с),
град,
KT = 1/R.
Рис.
5.1. Види теплообміну у фізиці.
Рис.5.2.
Способи поширення теплоти.
Тепловий потік, q – кількість теплоти, яка
переноситься через одиницю поверхні в одиницю часу.
Для масообмінних процесів кінетичне рівняння має аналогічний вид:
dM/Fdτ = (1/ RM )ΔC = KMΔC, (5.3)
де
М – маса переданої речовини, кг; F– площа
поверхні масообміну, м2, RM – опір
масопередачі; ΔС – рушійна сила процесу
масопередачи, виражена різницею концентрацій,
кг/м3, Км – коефіцієнт, який характеризує
інтенсивність передачи
маси,
кг / (м2с·кгм3).
Для гідромеханічних процесів, наприклад для фільтрації, кінетичне рівняння може бути записано у вигляді:
dV/Fdτ = 1/ RГ · ΔР = КГ · ΔР, (5.4)
де
V
– об’єм фільтрату, м3, F
– площа поверхні фільтра, м2; ΔР
– гідравлічний опір фільтру; КГ = 1/RГ – коефіцієнт провідності фільтруючого
середовища.
Рис.
5.3. Процес фільтрації.
Рівняння
(5.4) відоме в науці, як рівняння фільтрації Дарсі.
Аналіз
кінетичних рівнянь дозволяє визначити загальний принцип інтенсифікації процесів:
для збільшення швидкості протікання процесу необхідно збільшити рушійну силу і
зменшити опір.
Основні
процеси харчової переробної технології
можна охарактеризувати наступним чином (табл. 5.1).
Таблиця
5.1.
Характеристика основних процесів
Процеси |
Рушійна
сила |
Перенесення |
Приклади
технологічниих процесів |
Механічна
сила |
Кількість
руху |
Подрібнення,
різання, сортування,
пресування | |
Різниця
тисків |
Маси
рідини |
Відстоювання,
фільтрування,
сепарація,
псевдозрідження,
перемішування | |
Різниця
температур |
Нагрівання,
охолодження,
випарювання,
конденсація,
заморожування | ||
Різниця
концентрацій |
Маси
компонентів |
Абсорбція,
адсорбція,
екстракція,
кристалізація,
сушіння,
перегонка |
Дана
характеристика стосується
лише основних
процесів харчових виробництв. Сюди не увійшли багато процесів, характерні для
окремих галузей, таких, як: хімічні, біохімічні, мікробіологічні. Всі ці процеси
вивчаються в розділах спеціальної технології.