Page 92 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 92

92

                   Наприклад, при r = 0,5 тільки 25% (а не 50%) зміни функції обумовлене змі-
            ною аргументу. У зв’язку з цим коефіцієнт детермінації є більш інформативним
            по відношенню до коефіцієнта кореляції. Коли, для прикладу, стверджують, що
            «90% вертикальних коливань трактора обмовлені коливаннями профілю поля», то
            тут 90% – це коефіцієнт детермінації, а не кореляції.
                   Якщо r < 0,3, то  лінійну  кореляційну  залежність  вважають слабкою, коли
            r = 0,3…0,7 – середньою, при r > 0,7 – сильною.
                   На  відміну  від  прямолінійної,  криволінійна  регресія  –  це  така  залежність,
            коли за однакового приросту аргументу приріст функції є неоднаковим. Показни-
            ком криволінійної залежності є кореляційне відношення (η). За незначного масиву
            дослідних даних (до 30) ця величина розраховується наступним чином:

                                                                  2
                                                                                2
                                                       (Y – y ) – (Y – y )
                                                                              x
                                                                с
                                                   η =  ——————————,
                                                                         2
                                                             (Y – y )
                                                                       с
                                  2
                   де (Y – y ) – сума квадратів відхилень індивідуальних значин Y від
                                с
                                       загальної середньої арифметичної у ;
                                                                                с
                                  2
                        (Y – y ) – сума квадратів відхилень варіант від частинних середніх у ,
                                                                                                              х
                                 х
                                        які відповідають фіксованим значинам незалежної ознаки Y.
                   Для розрахунку кореляційного відношення за цим виразом здійснюють на-
            ступні підготовчі операції. Спочатку значини незалежної ознаки Y ранжують за
            зростанням і розраховують середнє арифметичне у . Потім цей ряд чисел розби-
                                                                           с
            вають на k = 4…7 груп з таким розрахунком, щоб у кожній із них було не менше
            двох значин аргументу. Далі для кожної із k груп розраховують частинне середнє
            y , а вже потім – кореляційне відношення η.
              х
                   За умови функціональної залежності Y від Х кореляційне відношення дорі-
            внює 1. Якщо η = 0, то це вказує на некорельованість ознак X i Y. За проміжного
            характеру кореляційної залежності кореляційне відношення знаходиться в межах
                                                        0 < η < 1.
                                  2
                   Величину η  називають індексом детермінації. Він, по аналогії з коефіцієн-
            том кореляції, визначає відсоток варіювання ознаки Y (функції) від впливу аргу-
            менту Х.
                   Похибку (S ) і критерій істотності (t ) кореляційного відношення η знахо-
                                                                 η
                                 η
            дять із наступних виразів:
                                                               2
                                                 S  = (1 – η )/(N – 2) ;
                                                   η
                                                         t = η/S ,
                                                                 η
                                                          η
                   де N – об’єм масиву даних, за якими розраховується значина η.
                   Теоретичну  значину  критерію  t для  того  чи  іншого  статистичного  рівня
                                                           η
            значущості можна знайти в таблицях багатьох посібників.
                   На практиці науковці часто необґрунтовано апроксимують експерименталь-
            ні дані лінійною або нелінійною залежністю. В дійсності слід поступати так. Коли
            є підтвердження, що між ознаками Х і Y існує прямолінійний зв'язок – слід засто-
            совувати механізм прямолінійної кореляції.
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97