Page 88 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 88

88

                     (), с
                                               1




                                                ( о1
                                                )                     2
                                                   ( о2
                                                   )


                                                                                         ( )
                                                                       ( )                 c2
                                                                           c1
                     (0)

                             0           о1              о2                               , с -1
                                                                                      c2
                                                                    c1

                Рис. 5.9 – Основні параметри спектральних щільностей випадкових процесів

                   Не дивлячись на те, що спектральна щільність визначає спектральний роз-
            поділ кореляційної функції  , вона визначає ще й частотний склад випадкового

            процесу.  Саме  той  із  них  є більш  високочастотним,  у  якого  частота  зрізу     (а
                                                                                                           с
            значить  і  ширина  спектру   )  більша.  Так,  у  наведеному  прикладі  на  рис.  5.9
            більш  високочастотним  є процес, нормована  спектральна  щільність  якого  пред-
            ставлена кривою 2. Частота зрізу цієї характеристики   значно більша за частоту
                                                                               с2
            зрізу  , яка репрезентує нормовану спектральну щільність 1.
                     с1
                   Водночас, час кореляційного зв’язку нормованої кореляційної функції для
            процесу 1 буде значно більшим, ніж у кореляційної функції процесу 2.
                   При вивченні таких процесів, як коливання профілю шляху, прямолінійність
            сходів  с.-г.  культур,  коливання  траєкторії  руху  машинно-тракторного  агрегату
            тощо їх аргументом виступає не час, а величина з розмірністю довжини.
                   При розрахунку кореляційних функцій і спектральних щільностей аргумен-
                                                                                    -1
            тами будуть відповідно зсув (як правило в м) і частота (в м ). Для переходу до та-
                                                          -1
            ких аргументів, як час (с) і частота (с ), слід абсциси точок кореляційної функції
            розділити, а абсциси точок спектральної щільності – помножити на швидкість ру-
            ху агрегату (м/с). Водночас, ординати точок кореляційної функції при цьому тре-
            ба  залишити  без  змін,  а  ординати  точок  спектральної  щільності    –  поділити  на
            вищезгадану швидкість руху МТА (чи іншої динамічної системи).

                   5.2.7  Взаємна кореляційна функція

                   Досить часто ту чи іншу динамічну системи представляють випадкові про-
            цеси, для яких треба встановити не тільки стохастичні характеристики,  а й визна-
            чити їх взаємний вплив. Такою статистичною характеристикою є взаємна кореля-
            ційна функція R (t , t ). Для двох випадкових процесів Х (t) і Y (t) вона характе-
                                                                                           1
                                       2
                                                                                   1
                                ху 1
            ризує ступінь зв’язку між перерізом процесу Х (t) при t = t  і перерізом процесу
                                                                                     1
                                                                      1
            Y (t) при t = t . На практиці досить часто використовують нормовану взаємну ко-
              1
                             2
            реляційну функцію   (t ,t ), яку знаходять із виразу:
                                          1 2
                                      ху
   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93