Page 44 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

44

шення їх до мінімуму. Якщо ж це не вдається, то слід переформулювати задачу
досліджень.
Після вибору критеріїв оптимізації необхідно включити до розгляду всі іс-
нуючі фактори, які можуть здійснювати вплив на об’єкт дослідження. Вибираю-
чи фактори, доцільно враховувати область, яка обмежує їх можливе варіювання.
Бажано, щоб фактори мали кількісну оцінку, хоча планування експерименту мож-
ливе і при якісному їх представленні.
Взагалі фактори повинні відповідати наступним вимогам.
1. Незалежність, тобто можливість установлення фактора на любому рівні
незалежно від рівнів інших. Якщо ця вимога не виконується, то планувати експе-
римент неможливо.
2. Сумісність. При плануванні експерименту зазвичай одночасно зміню-
ються декілька факторів. Тому дуже важливо, щоб всі їх комбінації були можли-
вими і безпечними.
3. Керованість. Планувати експеримент можна тільки у тому випадку, коли
дослідник, вибравши потрібний рівень фактора, може підтримувати його постій-
ним на протязі всього досліду.
4. Однозначність, тобто безпосередній вплив на об’єкт. Важко керувати фа-
ктором, який функціонально залежить від інших.
5. Невзаємозамінність. Взаємозамінність не слід допускати навіть для двох
любих факторів із їх загальної сукупності.
6. Точність вимірювання. Планування експерименту неможливе, коли фак-
тори вимірюються з великою похибкою або особливість об’єкта дослідження та-
ка, що значини факторів важко підтримувати на заданому рівні (рівень фактора
«пливе»).
Фактори, які з тих або інших причин не можна врахувати в експерименті, на
протязі всіх дослідів слід стабілізувати на постійних рівнях.
Ступінь точності математичної моделі визначається діапазоном зміни фак-
торів. Під час підготовчої роботи для кожного із них установлюють основний
(х ), верхній (x imax ) і нижній (x imin ) рівні, а також крок їх варіювання ( x ).
i
іо
При проведенні експериментів використовуються кодовані значини рівнів
факторів. При цьому основний рівень приймається рівним нулю, верхній – (+)1, а
нижній – ()1. Кодування здійснюється за формулою:
x -
 xi io ;
x ˆ i i X
i  k , 1 .

Наступний етап планування експерименту – складання лінійного плану,
реалізація дослідів якого ставить за мету відшукати поки ще не оптимум, а лише
напрямок до нього.
Припустимо, що в задачі змінюються тільки два фактори – х і х , причому
2
1
1
кожний на двох рівнях : +1 та –1. Планування зводиться при цьому до реалізації
k
2 дослідів. У даному випадку маємо провести повний факторний експеримент

1 - проведення експериментів з кількістю рівнів факторів більшою, ніж 2, – дуже складне, а тому знаходить
обмежене застосування на практиці.