Page 46 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

46

все більшого розповсюдження набуває збирання зернових колосових культур ме-
тодом обчісування рослин на корені.
Для зрізання і укладання у валок обчесаних стебел науковцями ТДАТУ за-
пропоновано використовувати шнековий апарат різання. Крайка гвинтового ножа
при цьому може бути розташована або в площині витка шнеку, або перпендику-
лярно їй.
Для вибору кращого варіанту в якості функцій цілі дослідники приймали
ступінь зрізання (q ) та ступінь укладання у валок (q ) обчесаних рослин. Парамет-
ср
в
рами, що впливають на ці процеси, розглядались частота обертання шнекового но-
жа n (фактор х ) та кут нахилу протирізальних пластин до горизонту  (фактор х ).
2
н
1
Матриця планування експерименту при двох факторах та двох рівнях їх
2
зміни (2 = 4) мала наступний вид:
Таблиця 3.2 Рівні варіювання факторів
Рівні варіювання
Фактори Інтервал варіювання
-1 0 +1
n, хв -1 600 700 800 100
 , град 10 20 30 10
н

Кодування факторів здійснювали при цьому по формулах:
n – 700  – 20
н
х = ; х = . (3.22)
1
2
100 10
Кожен із чотирьох дослідів проводили у двохкратній повторності і випад-
ковому їх чередуванні.
Аналіз експериментальних даних показав, що шнековий гвинтовий ніж, у
якого крайка розташована перпендикулярно площині гвинта, здатний забезпечити
повне зрізання рослин.
Що стосується укладання зрізаних стебел у валок, то воно певним чином
залежить від значин величин n і  . В результаті обробки даних факторного екс-
н
перименту був установлений наступний функціональний зв’язок між цими пара-
метрами та функцією мети:

q = 22,75 + 11,25х + 3х + 2х х 2. (3.23)
в
1
2
1
Після підстановки значин кодованих факторів із (3.22) у (3.23) та відповід-
них перетворень отримана регресійна модель, яка адекватно відображає вплив ча-
стоти обертання шнекового ножа та кута нахилу проти різальних пластин на сту-
пінь укладання зрізаних рослин у валок:
q = 0,0725n – 1,1 + 0,002n – 34. (3.24)
н
н
в
Із графічної інтерпретації регресійної моделі (3.24) витікає цілком очевидна
наступна закономірність: ступінь впливу змінного параметру n на вихідну вели-
чину q зростає по мірі збільшення значини параметра  . Наприклад (рис. 3.6),
н
в
-1
о
зміна n від 600 до 800 хв при  = 10 збільшує q з 10 до 27% (тобто на 17%).
н
в
о
При куті  = 30 аналогічна зміна частоти обертання шнекового ножа за-
н
безпечує ріст ступеню укладання у валок уже на 27%.
Цілком справедливим є і зворотне тлумачення по відношенню до цих змін-