Page 47 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

47

-1
о
них. Так, збільшення кута  з 10 до 30 при n = 600 хв приводить до зростання
н
ступеню укладання зрізаних рослин у валок приблизно на 3%.

хв -1

Рис. 3.6  Графічна інтерпретація регресійних моделей (3.24) і (3.25)

-1
Водночас, при частоті обертання гвинтового ножа 800 хв приріст q скла-
в
дає уже 13% (від 37 до 40%).
Із приведеного вище аналізу однозначно випливає і те, що частота обертан-

ня шнеку (n) здійснює більш суттєвий вплив на якість валкоутворення, ніж кут  .
н
Розглянемо і другу частину аналізу результатів регресійного математичного
моделювання. Для пристрою з гвинтовим ножем, крайка якого розташована у
площині витка шнеку, ступінь валкоутворення, на відміну від ступеню зрізу,
практично не залежить від зміни параметрів n і  .
н
Регресійна математична модель, яка дозволяє оцінити вплив частоти обер-
тання шнека та кута нахилу проти різальних пластин на зрізання стебел, в кодова-
ній формі представляє собою наступний поліном:
q = 84 + 5,25х + 6,25х + 3,5х х .
ср
2
2
1
1
Кодовані фактори х і х зв’язані зі змінними параметрами n та  тими ж
н
2
1
залежностями (3.22), що і в попередній моделі. У зв’язку з цим в іменованих ве-
личинах дана математична модель виглядає наступним чином:
q = 83,75 – 0,0175n – 1,825 + 0,0035n . (3.25)
ср
н
н