Page 48 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 48

48

                    Аналіз  графічного  відображення  залежності  (3.25)  показує,  що  рівень  зрі-
            зання  рослин  шнековим  ножем,  у  якого  крайка  розташована  в  площині  витка
            шнеку, змінюється в межах 76…100% (див. рис. 3.6).
                    Як і в попередньому варіанті, справедливими є такі тлумачення:
                    1) ступінь впливу одного змінного параметру (n або  ) на величину q збі-
                                                                                     н
                                                                                                         ср
            льшується по мірі зростання другого;
                    2) вплив  частоти  обертання  шнекового  ножа  на  ступінь  зрізання  рослин
            більш суттєвий, ніж вплив кута нахилу проти різальних пластин до горизонту.
                    Слід зазначити, що вихідні величини q і q  змінюються приблизно в рівних
                                                                       ср
                                                                  в
            діапазонах (30 і 24% відповідно), але на різних рівнях (див. рис. 3.6). У величини
            q  він вищий і коливається в межах від 76 до 100%, у той час як величина q  зна-
                                                                                                         в
              ср
            ходиться на рівні 10...40%
                    Викладений  вище  аналіз  результатів  лабораторних  досліджень  дозволяє
            зробити висновок, що з метою забезпечення прийнятного ступеня зрізання обче-
            саних рослин і наступного укладання їх у валок, крайка гвинтового ножа шнеко-
            вого апарату різання  повинна розташовуватися паралельно площині витка шнека.
                    Методи  факторного  планування  експерименту  можна  застосовувати  для
            отримання регресійних критеріальних рівнянь. Алгоритм такого прийому розгля-
            немо на прикладі процесу колієутворення рушіями колісного трактора.
                   Відомо, що на глибину ущільнення грунту після проходу трактора істотно
            впливають фізико-механічні властивості першого (тобто грунту) і  конструктивні
            параметри другого (трактора). Визначення і аналіз функціональних закономірнос-
            тей такого впливу методом математичного моделювання передбачають наступний
            порядок дій:
                   -  визначення  j  конструктивних  параметрів  колісного  трактора  і  фізико-
            механічних характеристик ґрунту, що істотно впливають на процес формування
            колії по глибині;
                   - складання матриці розмінностей j вибраних параметрів;
                   - визначення числа k незалежних між собою параметрів;
                   - зображення опису вивчаємого явища в критеріальній формі;
                   - складання виразів для  j-k критеріїв подібності;
                   - визначення виду критеріального рівняння регресії;
                   -  підготовка даних для проведення повного факторного експерименту.
                   Особливість даного підходу полягає в заміні окремих чинників узагальне-
            ними, що не дозволяє задавати крок варіювання критеріїв подібності незалежно
            від кроку варіювання параметрів, що входять в ці критерії.
                   Оскільки стосовно нашого завдання важливо, щоб прийняті взаємонезалеж-
             ні  чинники  були  б  керованими  в  умовах  практичної  експлуатації,  то  зі  всієї  їх
             множини до числа тих, що розглядаються, увійшли:
                   -  вертикальне навантаження колеса трактора (N);
                   -  тиск повітря в шині (Рw);
                   -  твердість (Н) ґрунту;
                   -  щільність () ґрунту.
                   Враховуючи, що при деформації останнього відбувається переміщення його
            маси, а також приймаючи до уваги вимоги теорії подібності розмірностей, пере-
            раховані чинники доповнили постійною характеристикою поля земного тяжіння 
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53