Page 37 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 37

37

                   Вихідні змінні також представляють собою вектор-функцію Y . Вона пока-
                                                                                                і
            зує як веде себе агрегат в реальних умовах функціонування. Одночасно з цим на
            вихід системи «Агрегат» поступає вектор-функція Y  з інформацією про те, як в
                                                                             о
            дійсності вона (система) має працювати.
                   Відхилення вектора-функції Y  від вектора Y і визначає точність роботи (Е)
                                                        і
                                                                          о
            досліджуваного об’єкта як динамічної системи:
                                                       Е = Y   Y .
                                                                   о
                                                              і
                   Взагалі Y можна розглядати як вихідний вектор деякої ідеальної машини,
                               о
            яка забезпечує виконання технологічної операції без помилок (Е = 0) у відповід-
            ності з встановленими агротехнічними, експлуатаційними, техніко-економічними
            та іншими вимогами.
                   Число збурювальних (n) і керуючих (k) компонент залежить від типу агре-
            гату, ступеню урахування різних умов роботи і інших факторів. При практичних
            розрахунках число змінних чинників завжди менше фактично діючих в реальних
            умовах функціонування динамічної системи. Саме цим, в першу чергу, і відрізня-
            ється модель від оригіналу – реальної машини.
                   Так, наприклад, для орного агрегату в складі трактора і плуга розрахункова
            схема  може бути представлена у вигляді системи, у якій вектор F  включає амплі-
                                                                                            і
            туди коливань нерівностей поверхні поля, опору знаряддя, вертикальних реакцій
            на мостах трактора тощо. Вектор-функцію U  можуть представляти коливання ку-
                                                                   і
            та повороту керованих коліс трактора і швидкість його руху, а вектор Y  – витрати
                                                                                                   і
            потужності і пального, глибина оранки, траєкторія руху МТА і таке інше.
                   Найбільш  суттєвою  особливістю  складових  вхідного  вектора-функції  F
                                                                                                               і
            будь-якого СГА/МТА є те, що вони (складові) можуть бути віднесені до категорії
            випадкових у імовірно-статистичному смислі. В результаті закономірно випадко-
            вими  будуть  і  складові  вихідного  вектора  Y .  Водночас,  інколи  ці  випадковості
                                                                    і
            несуттєві і ними можна знехтувати, отримавши, тим самим, можливість перейти
            від складної стохастичної до більш простої детерміністичної моделі. Остання, як
            відомо, характеризується взаємно-однозначною відповідністю реалізацій вхідних
            і вихідних процесів.
                   В реальних умовах експлуатації СГА/МТА є нестаціонарними динамічними
            системами. Нестаціонарності проявляються із-за зміни мас посівних чи посадко-
            вих машин, зміни геометрії робочих органів знарядь тощо.
                   Разом  з  тим,  на  етапі  конструювання  машин  та  в  деяких  інших  випадках
            можна прийняти припущення про стаціонарність характеру функціонування розг-
            лядуваних  динамічних  систем. В цьому  випадку  вважають,  що реакція  агрегату
            залежить від тривалості дії вхідного параметру, а не від часу початку його дії.
                   Друге практично важливе спрощення полягає в заміні реальної динамічної
            системи  її  лінійною  моделлю,  що  досягається  шляхом представлення  зовнішніх
            впливів  у  вигляді  заданих  функцій  часу.  При  цьому  передбачається  і  наявність
            урівноважених  станів,  хоча  згідно  специфіки  протікання  процесів  в  реальних
            польових умовах усталені режими можуть розглядатися тільки як миттєві.
                   Слід підкреслити, що лінеаризація тієї чи іншої математичної моделі дозво-
            ляє в першому наближенні провести теоретичний і експериментальний аналіз ро-
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42