Page 32 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 32

32

                   До речі, аналіз отриманого виразу (3.6ʹ) наочно демонструє тривіальну істи-
            ну про те, що період коливань  математичного маятника не залежить від маси
            матеріальної точки. Така залежність притаманна фізичному маятнику.
                   Застосовуючи  модифікацію  критерію  подібності  Ньютона  (3.6),  можна
            отримати інші, широко вживані у науковій практиці критерії.
                   Одним із них є критерій Фруда (F ). Порядок його значини визначає відно-
                                                             r
            шення кінетичної енергії рідини до її прирощення, обумовленого роботою сили
            ваги на шляху L. Чим більше число Фруда, тим більшою є роль інерції у порів-
            нянні із вагою і навпаки.
                   Даний критерій можна отримати, якщо чисельник і знаменник виразу (3.6)
            помножити  на прискорення вільного падіння g та здійснити відповідні нескладні
            перетворення:



                   де U  швидкість потоку рідини, газу, частинки тощо.
                   Якщо ж чисельник і знаменник виразу (3.6) помножити на величину L, то

            після відповідних перетворень отримаємо критерій Рейнольдса  R :
                                                                                             e



                   де ν  коефіцієнт кінематичної в’язкості рідини, газу.
                   Цей критерій подібності, як прийнято вважати, визначає режим руху рідко-
            го або газового середовища, а саме: ламінарний чи турбулентний. За природою
            своєю він визначає співвідношення між силами інерції та силами тертя рухомих
            рідині чи газі.
                   З теорії гідроаеромеханіки відомо, що прискорення вільного падіння g мож-
            на визначити із наступного виразу:



                   де       Р  гідростатичний опір середовища;
                           m  маса рідини чи газу.
                   Якщо  тепер  цей  вираз  підставити  у  критерій  (3.6),  то  після  перетворень
            отримаємо  критерій  Ейлера  (Е ),  який  характеризує  співвідношення  сил  тиску  і
                                                  е
            сил інерції у подібних потоках рідинного чи газового середовищ:




                   де   щільність газу або рідини.
                   Коли  будь-яку  фізичну  величина,  що  входить  до  критерію  подібності,  не
            можна розрахувати або визначити експериментально, то її заміняють результатом
            перегрупування двох чи кількох інших критеріїв. У підсумку отримують новий,
            більш складний похідний критерій подібності.
                   Наприклад, за вільного руху рідини або газу, обумовленому різницею щільно-
            стей  за  рахунок  різниці  температур,  визначеної  у  різних  точках,  важко  визначити
            швидкість руху досліджуваного середовища. З огляду на це її виключають шляхом
            комбінування критеріїв Рейнольдса і Фруда:
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37