Page 29 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 29

29

                   Перший полягає в приведенні рівнянь того чи іншого фізичного процесу до
            безрозмірного виду.
                   Другий базується на застосуванні -теореми. Їм можна користуватися у ви-
            падках, коли відомі тільки параметри процесу, а не його рівняння.
                   Перший спосіб є найбільш простим і тому часто використовується на прак-
            тиці. Він базується на відомій властивості фізичних рівнянь, яка полягає в тому,
            що  всі  члени  рівняння  фізичного  процесу  мають  однакові  розмірності  відносно
            основних одиниць виміру.
                   Для визначення основних критеріїв подібності із рівняння процесу, яке міс-
            тить n членів, в якій-небудь із n можливих форм запису необхідно виконати ді-
            лення членів рівняння на довільний із них, відкинувши при цьому (якщо є) сим-
            воли диференціювання та інтегрування.
                   Для прикладу розглянемо рівняння другого закону Ньютона:
                                                                 2
                                                             Мd Х
                                                       F =  .                                         (3.2)
                                                                2
                                                              dt
                   До його складу, як бачимо, входять чотири параметри (m = 4):
                                            2
                   1)  сила F Н = кгм/с ;
                   2)  маса М кг;

                   3)  шлях Х м;
                   4)  час t с.
                   Виходячи із аналізу розмірностей цих параметрів, знаходимо, що незалеж-
                 1
            них  із них тільки 3: М, Х і t (тобто k = 3).
                  Згідно з -теоремою в даному випадку можемо мати один (m-k = 4 – 3 = 1) і
            то лише залежний критерій подібності. Для цього достатньо обидва члени рівнян-
            ня (3.2) розділити  на силу F, відкинувши при цьому символи диференціювання
               2
            (d  –  в чисельнику і d – в знаменнику):
                                                              МХ
                                                         =  .                                        (3.3)
                                                        1
                                                                  2
                                                               Ft
                   Величина π  (3.3) є критерієм подібності механічного руху і має назву числа
                                 1
            Ньютона.
                   Визначення критеріїв подібності з допомогою -теореми передбачає насту-
            пний порядок дій:
                   1)  визначають кількість m параметрів Р , Р , ..., Р , …, P , …, P   , які харак-
                                                                    1
                                                                                               m
                                                                               k
                                                                                       s
                                                                        2
                       теризують вивчаємий процес;
                   2)  складають функціональну залежність, яка підлягає вивченню;
                   3)  вибирають число k незалежних між собою параметрів:
                       -  складають матрицю розмірностей вибраних k параметрів;
                       -  перевіряють правильність вибору числа k. Для цього розраховують ви-
                          значник матриці D, складений із показників ступеню розмірностей ко-



            1  - незалежними є такі параметри, у яких формула розмірності не може бути представлена комбінацією формул
            розмірностей інших незалежних параметрів.
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34