Page 26 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 26

26

            мого процесу, моделюються приблизно або зовсім не моделюються. Між деякими
            параметрами  систем  чи  параметрами  їх  режимів  може  не  існувати  при  цьому
            співвідношень подібності:
                                                        Х   K Y ,
                                                          i
                                                                   i
                                                               i
                                                або
                                                        Х   K Y .
                                                                   i
                                                               i
                                                          i
                   Це  заздалегідь  вносить  похибку,  яка  повинна  бути  оцінена  тим  чи  іншим
            способом. Слід звернути увагу на те, що:
                  - наближене моделювання може бути як повним, так і не повним;
                  - для наближеного моделювання характерно не те, що воно не забезпечує
            абсолютної подібності з оригіналом, а те, що при його реалізації мають місце сві-
            домо допущені та відповідним чином оцінені похибки, які пов’язані як зі спро-
            щенням фізичних уявлень, так і з відхиленням значин параметрів системи.
                   Кожний із розглянутих способів подібності і моделювання може бути розді-
            лений на три види:
                   1) мислене, ідеально-теоретичне моделювання;
                   2) мислене аналітичне моделювання, при якому використовується та чи ін-
            ша апаратура для підтвердження своїх постулатів;
                   3) матеріальне, реально-практичне моделювання.
                   При цьому слід пам’ятати, що другий вид моделювання є проміжним по ві-
            дношенню до першого та третього.
                   Розглянуті способи моделювання базуються на використанні якогось допо-
            міжного  (проміжного)  штучного  чи  природного  об’єкту-моделі,  котрому  прита-
            манні певні властивості, головними із яких слід вважати:
                   - певна об’єктивна відповідність вивчаємому об’єкту (оригіналу);
                   - можливість заміщення оригінала на певних етапах досліджень;
                   - можливість отримання в результаті проведеного на моделі дослідження
                     певної інформації про оригінал.

                   3.2. Критерії подібності та їх використання в моделюванні

                   Моделювання у всіх його видах і формах повинно здійснюватися на основі
            певних  математичних  співвідношень,  кількісно  фіксуючих  умови  подібності,  –
            критеріїв подібності. Звідси випливає, що всі моделі в тій чи іншій формі повинні
            бути критеріальними. Лише у окремих випадках, коли критерії подібності поки що
            не  вдалося  встановити,  можна  користуватися  вербальними  умовами  подібності,
            намагаючись, однак, якнайшвидше перейти до кількісно виражених критеріїв. Ці
            кількісні вирази можуть бути різними, певним чином змінюючись від найпрості-
            ших співвідношень – до критеріїв, виведених у відповідності до теорії подібності.
                   Узагальнюючи все вищевикладене можна сказати, що:
                   -  під моделюванням слід розуміти любий метод опосередкованого практи-
                       чного або теоретичного, мисленого чи дослідного оперування об’єктом.
                       При цьому використовується допоміжний штучний чи природний «квазі-
                       об'єкт», який знаходиться у певній об’єктивній відповідності з об’єктом
                       пізнання, називаним моделлю;
   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31