Основні машини для виділення цих домішок: повітряно-ситові сепаратори, крупосортувальні машини, просіювачі. Різні розміри і форма зерна обумовлюють і використання в повітряно-ситових сепараторах сит з різними отворами. Звичайно, якщо зерно довгастої форми, сита для виділення домішок мають довгасті отвори, якщо зерно округлої форми, використовують сита з круглими отворами. Розміри отворів сит вибирають у залежності від розмірів зерна.

 

Рисунок 2.1.1 - Фото види домішок у зерновій масі.

 

  Для кращого просіювання зерна та домішок змінюють налаштування та кінематичні параметри. При очищенні важкосипкого зерна (рису, вівса) збільшують кут нахилу сит, амплітуду чи частоту коливань. Навпаки, для проса, гороху потрібно істотно зменшити кут нахилу сит і також знизити кінематичні параметри.

При очищенні зерна багатьох круп'яних культур від домішок істотно знижуються продуктивність машин і ефективність очищення. Повітряно-ситові сепаратори при очищенні рису мають продуктивність у 3...5 разів нижче паспортної.

Для виділення домішок із гречки широко застосовують сита з трикутними отворами. Гречка, що має тригранну форму, проходить через отвори сит, а рівновеликі домішки, що мають іншу форму, наприклад, кулясту чи циліндричну, через отвори цих сит не проходять. Однак більш дрібні домішки можуть пройти через отвори сит разом із зерном, тому звичайно гречку в процесі очищення поділяють на дві-три фракції на ситах із круглими отворами, після чого зерно кожної фракції очищають від домішок на ситах із трикутними отворами відповідних розмірів. Фракційний спосіб очищення використовують і при підготовці до переробки рису, вівса і зерна інших культур.

У повітряно-ситових сепараторах змінюють швидкість повітряного потоку відповідно до конкретного виду зерна. Природно, що, якщо швидкість витання насіння гороху чи кукурудзи вище, ніж, наприклад, вівса, то і швидкість повітряного потоку в пневмоканалах повинна бути більш високою. Для виділення домішок, особливо дрібного зерна, застосовують також просіювальні машини - крупосортувальники та круп'яні просіювачі А1-БРУ.

Крупосортувальна машина має відносно невелику поверхню просіювання, (3,2 м²) при великих габаритах, тому їх встановлюють при сортуванні відходів або для невеликої кількості продуктів. Крупосортувальники складаються з двох похилих сит що можуть мати дві технологічні схеми (рис. 2.1.2).

Рисунок 2.1.2 - Технологічна схеми крупо сортувальної машини.

 

Найбільш перспективні круп'яні просіювачі, просіювальна поверхня сит яких у 4,2 рази більше, ніж у крупосортувальників, при трохи менших габаритах. Круп'яні просіювачі виконані на базі шафового розсіву А1-ЗРШ; мають 14 ситових рамок і чотири технологічні схеми (рис.2.1.3).

Рисунок 2.1.3 - Технологічні схеми просіювача А1-БРУ.

 

 Такі просіювачі застосовують не тільки для очищення, але і для калібрування зерна, тобто поділу його на фракції за розмірами, а також для поділу продуктів лущення, контролю крупи, тощо.

Відділення мінеральних домішок. Мінеральні домішки з зерна на круп'яних заводах відділяють практично в тих же каменевідділювальних машинах, що і на борошномельних заводах. Вийнятком є лише гідравлічні каменевідділювальні машини, що на круп'яних заводах не застосовуються, тому що операція миття зерна не використовується. Найбільш ефективними вважаються вібропневматичні каменевідділювальні машини, які можуть розділити домішки з зерна будь-якої культури, у тому числі і грудочки землі, що мають порівняно невелику відмінність від щільності зерна. Тому що різні види зерна круп'яних культур мають різну сипкість, швидкість витання, коефіцієнти тертя і т.д., параметри робочих органів камневідділювачів повинні налаштовуватися відповідно до властивостей конкретного зерна.

Відділення коротких і довгих домішок. Такі домішки відділяють у трієрах. Різні розміри і форма зерна визначають можливість застосування тих чи інших трієрів. Для зерна округлої форми, наприклад, проса, гречки, використовують вівсюго-відбірні машини, де виділяють довгі домішки. Причому в цих машинах повинні бути різні розміри чарунків: для проса 3,5...4 мм, а для гречки 6...7 мм. Для зерна, що має поздовжню форму, наприклад, вівса, необхідно застосовувати такі кукелевідбірні машини, розміри осередків яких сягають 6 мм. Трієри не встановлюються для зерна кукурудзи і гороху. Легкі, металомагнітні домішки виділяють у тих же машинах і апаратах, що і на борошномельних заводах.