При виробництві деяких видів круп'яної продукції потрібне дроблення або різання крупи або ядра на частини. Таке дроблення застосовують при виробництві перлової і пшеничної крупи, якщо необхідно одержати більшу кількість дрібної крупи, а також при виробництві дробленої вівсяної крупи та пластівців з такої крупи. У результаті дроблення або різання крупи повинні бути отримані частки визначеного розміру, при цьому потрібно, щоб кількість мучки було мінімальним.

Розрізняють два способи дроблення ядра круп'яних культур:

- при виробництві дробленої крупи ядро дроблять, а дроблену крупу сортують на фракції;

- при виробництві шліфованої крупи ядро дроблять на великі частки, сортують на фракції і кожну фракцію шліфують.

Для дроблення застосовують вальцеві, вальцедекові верстати та молоткові дробарки.

Рисунок 5.3.1 - Фото вальцовий верстат БВ2.

Призначений для подрібнення зерна і проміжних продуктів розмелювання пшениці і застосовується в складі комплекту обладнання на борошномельних підприємствах зі збільшеним виходом борошна високих сортів.

 

 Для дроблення ядра застосовують вальцьові верстати, вальці яких мають взаємно перпендикулярну нарізку (рис.5.3.2). На повільнообертовому вальці нарізку роблять подовжню, на швидкообертовому- кільцеву. Крок рифлів дорівнює близько 2,5 мм. Відношення окружних швидкостей 2,5:1.

Рисунок 5.3.2 - Схема нарізки рифлів вальців вальцьового верстата для великого дроблення ядра:

а - для дроблення ядра на великі часточки; б - барабанної крупорізки: 1 - ножі; 2 - обмежувальна поверхня; 3 - отвір для крупи; 4 - барабан.

 

Для різання вівсяної крупи такий спосіб малопридатний: крупа пластична, не тендітна, легко мнеться, погано розколюється. Тому використовують спеціальні крупорізки. Принцип їхньої дії досить простий. Крупа надходить усередину обертового барабана з радіальними каналами. Потім крупа попадає в отвори, у результаті дії відцентрової сили просувається до зовнішньої поверхні барабана і на виході з отворів зрізується ножами ножової рами (рис. 5.3.3).

Такі крупорізки розрізають ядро на невеликі частини, причому можна регулювати крупність часток, при цьому кількість що утвориться мучки не перевищує 1%.

Рисунок 5.3.3 - Схема барабанної крупорізки:

1 - ножі; 2 - обмежена поверхня; 3 - отвір для крупи; 4 - барабан.

 

Для подрібнення зерна кукурудзи на великі частини з одночасним відділенням зародка використовують дежермінатори (рис. 5.3.4).  Для виготовлення рівномірної крупи з гострими краями з вівса, ячменю, жита та пшениці, при дуже малому виході січки.

Робочий орган дежермінатора – конічний барабан, на поверхні якого знаходяться великі рифлі, нанесені у виді гвинтової лінії з великим кроком, а потім у виді пірамід з різними підставами. Зовнішній барабан має конічну обичайку з виступами, а в нижній частині сито з товстої сталі. При надходженні у вузьку частину конічного зазору зерно руйнується рифлями і пірамідами. Дрібні фракції просіваються через отвори сита, великі частини зерна, що відокремилися оболонки і зародок виходять з робочої зони в її широкій частині. Для зниження виходу дрібних фракцій ядро або зерно звичайне піддають гідротермічній обробці, що знижує крихкість ендосперму.

Рисунок 5.3.4 - Схема дежермінатора для зерна кукурудзи:

1 - ситова частина корпуса; 2 - привід; 3 - корпус; 4 - конічний барабан.

 

Рисунок 5.3.5 - Фто барабанна крупорізка типу TGS.