Складання коробки зміни передач проводиться у зворотному порядку її розбиранню.

3 Технічне обслуговування коробки передач

Догляд за коробкою передач полягає в підтяжці її кріплень до картера зчеплення і перевірці рівня оливи в її картері, доливання її і зміні відповідно до карти змащення.

Зливати оливу потрібно відразу після поїздки, поки вона гаряча. Якщо відпрацьована олива виявляється сильно забрудненою, коробку варто промити рідкою мінеральною оливою.

Промивати коробку передач необхідно в такий спосіб:

-  через заливний отвір з правої сторони коробки залити в картер робочої оливи;

-  підняти домкратом колеса і запустити двигун на 2–3 хв.;

-  злити промивну оливу через зливальний отвір у нижній частині картера;

-  заправити картер свіжою оливою до рівня заливного отвору. При заправленні коробки не слід провертати шестірні, тому що при цьому буде залито оливи більше, що може викликати течу через сальники.

Перевірку рівня оливи роблять через заливний отвір на автомобілі, який розміщують на горизонтальній площині. Перевірку варто робити через якийсь час після поїздки, щоб дати можливість охолонути і стекти оливі зі стінок, а піні осісти.

У процесі експлуатації варто звертати особливу увагу на стан сапуна, розташованого з правої сторони подовжувача. Він служить для з’єднання внутрішньої порожнини коробки з атмосферою, і його забруднення приводить до підвищення тиску і виникненню течі оливи.

У початковий період експлуатації до приробляння сальників допускаються незначне (без каплепадіння) просочування оливи і поява масляного нальоту на днищі кузова (у зоні ковпака вилки карданного вала).

При демонтажі карданного вала необхідно дотримуватись вказівки розділу «Карданна передача». Отвір у подовжувачі повинен бути заглушений спеціальною заглушкою або запасною ковзною вилкою щоб уникнути витікання оливи з коробки передач. Якщо спеціальна заглушка відсутня, то перед зняттям коробки з автомобіля варто попередньо злити з неї оливу.

4 Основні несправності і розбирання коробок передач

Основні зовнішні дефекти коробок передач: підвищений шум і стуки під час роботи машини; погане включення або самовиключення шестерень внаслідок спрацювання підшипників та їх посадочних місць, спрацювання шестерень, шліцьових, шпонкових і різьбових з'єднань, а також тріщини і зломи в деталях.

Підвищене спрацювання підшипників кочення і зубів шестерень по товщині є причиною попадання абразивних частинок у мастило через нещільності.

Торцеві руйнування зубів шестерень з боку включення – результат неточного регулювання зчеплення і неправильного переключення передач.

Втомлювальне викришування робочих поверхонь зубів значно підвищується при неправильному зачепленні шестерень – збільшенні або зменшенні міжосьової відстані, неповному включенні, перекосі зчеплення, неправильному регулюванні конічного зачеплення.

Спрацювання шліців (по товщині) і шпонкових канавок – результат високих питомих тисків і ударних навантажень при збільшеному зазорі у шліцьовому або шпонковому з'єднанні.

Розбирання. Повністю коробки передач розбирають тільки при капітальному ремонті. При поточному ремонті або експлуатаційному ремонті автомобіля після зовнішнього і внутрішнього миття й часткового розбирання (знімають верхні та бічні кришки коробки, механізм переключення) перевіряють технічний стан деталей коробки: вимірюють ступінь спрацювання зубів по довжині і товщині; по осьовому і радіальному переміщенню валів визначають ступінь спрацювання підшипників; ступінь спрацювання шліцьових і шпонкових з'єднань, а також міцність посадки вінців на втулках контролюють переміщенням шестерень. При потребі коробку направляють на капітальний ремонт.

Повністю коробку розбирають на спеціальних або універсальних стендах, застосовуючи при цьому прості й універсальні знімачі і пристрої.

Коробки передач, встановлені на універсальний стенд, розбирають приблизно у такій послідовності.

Під час розбирання автомобільних коробок передач коробку встановлюють на стенд, знімають верхню кришку, фланці і бічні кришки. Випресовують первинний і вторинний вали в складеному вигляді, вісь, шестірню заднього ходу і проміжний вал. Потім розбирають вузли всіх валів на деталі.

Після остаточного розбирання деталі миють і дефектують. Пари шестерень, придатні без ремонту, розкомплектовувати не можна. Якщо вибракувана одна із шестерень, що перебуває в зачепленні з придатною для використання, то бажано замінити обидві.

5 Зміцнення зубів зубчастих коліс коробок передач

Більшість навантажених зубчастих коліс коригують з метою збільшення їх міцності та довговічності. Іноді зубчасті колеса піддають дробоструминної або іншої зміцнюючої обробки або електрополірування. Дробеструминна обробка створює сприятливу стискаючу напругу, електрополірування знижує шорсткість і забезпечує більш рівномірне навантаження зуба завдяки фланкуванню та бомбуванню профілів, а також сприяє надійному виявленню шліфувальних припалів.

Вхід зубів прямозубих коліс у зачеплення в нерозрахунковій точці поза лінією зачеплення, що призводить до кромкового удару зубів, може бути компенсовано навмисною зміною профілів зубів коліс (фланкування зубів). Суть фланкування у тому, що навмисним спотворенням правильної евольвентної поверхні зубів з їхньої вершині, з урахуванням очікуваних величин похибок і пружних Деформацій зубів, домагаються те, що вхід зубів в зачеплення відбувається строго лінії зачеплення.

Для фланкованих коліс передбачений вихідний контур, у якого кожна бічна сторона зуба окреслена двома прямими (рис. 4) або прямою і дугою.

Фланкування зубчастих коліс, технологічна операція при виготовленні зубчастих коліс, що полягає у видаленні частини профілю зуба і вживана для зменшення похибок в рівномірному розташуванні зубів на колесі (помилок основного кроку), які викликають додаткову динамічне навантаження, підвищують вібрації і шум зубчастої передачі. Помилки виготовлення і деформація зубів призводять до контакту зубів поза лінією зачеплення, що супроводжується ударом. В результаті фланкування контакт зубів поза лінією зачеплення замінюється на теоретично правильний контакт по лінії зачеплення.