2.1 Класифікація способів відновлення
Під методом відновлення (ремонту) зношених деталей розуміють вид технологічного процесу, який
включає склад і послідовність операцій по зміні розмірів, геометричної форми або
фізико-механічних
властивостей зношених деталей з метою доведення їх якостей до рівня нових (при
відновленні) або рівня, який передбачається нормативно-технічною
документацією (при ремонті).
Ремонт деталі - технологічний процес по відновленню справності і
працездатності деталі з умовою зміни її розмірів і форми до рівня, передбаченого
нормативно-технічною документацією (до ремонтних розмірів).
Відновлення деталі - технологічний процес по відновленню справності і
працездатності деталі з умовою відновлення її розмірів, форми або властивостей
до рівня нової деталі.
Таблиця 2.1.Основні способи усунення дефектів деталей
Вид дефекту |
Суть усунення дефекту |
Способи усунення дефекту | |
1 |
2 |
3 | |
Відновлення |
з нанесенням шару матеріалу |
Наплавлення, напилення, металізація, гальванічні покриття, електроіскрове
нарощення, електроконтактне
приварювання і напікання, нанесення полімерів, постановка проміжних деталей | |
без нанесенням матеріалу |
Пластичне деформування, термічне зміцнення | ||
Зміна форми |
Відновлення форми і шорсткості |
Слюсарно-механічна та електромеханічна
обробка | |
Зміна властивостей матеріалу |
Відновлення фізико-механічних
властивостей |
||
Відновлення форми |
|||
Відновлення цілісності і міцності |
Зварювання, паяння, заклеювання, приклеювання | ||
Відкладення бруду, корозії |
Очищення деталі |
Ручне, механічне,
термічне, електрохімічне,
тощо |
Рисунок 2.1.1 Шорсткість поверхні
Рисунок 2.1.2 Поверхня деталі після наплавлення
Рисунок 2.1.3 Високошвидкісне газо-полум´яне напилювання антикорозійного
покриття
Рисунок 2.1.4 – Принципіальні схеми електроіскрової обробки деталей:
а – схема для обробки (прошивки) деталі; б – схема для нарощування та
зміцнення деталі; 1 – деталь; 2 – інструмент; 3 – конденсатор; 4 –джерело струму; 5 – опір; 6 – вібратор
Відновлення деталей - дуже важливе завдання ремонтного виробництва, оскільки воно дає змогу зекономити значну кількість дефіцитних матеріалів, подовжити в 2-3 рази строк служби деталі, зменшити випуск запасних частин, отже, знизити собівартість ремонту.
Вартість запасних частин при капітальному ремонті складає 40-70 % від загальної вартості робіт.
Собівартість відновлення деталей на 35-70 % менша від вартості нових
запасних частин.
Витрати на матеріали й отримання заготовок при виготовленні нових деталей складають 70-75 % від їх вартості, а при відновленні - тільки 1-12 %.