Деталі, початкові розміри яких у процесі експлуатації змінилися, у багатьох випадках можуть бути відновлені. Знос деталей пов'язаний із зміною їх геометричної форми і номінальних розмірів, що викликає порушення посадки спряжених деталей. Деталі можна відновлювати без зміни розмірів і за допомогою установки або видалення прокладок і підтягування різьбових з'єднань; зі зміною початкових розмірів, застосовуючи додаткові втулки, кільця, накладки або деталі ремонтних розмірів для відновлення початкової форми і якості поверхні, а також для відповідної посадки, зазору або натягу в сполуці; із змінами розмірів їх шляхом нарощування зношених поверхонь для отримання ремонтних заготовок і їх слюсарно-механічної обробки чи пластичного деформування у холодному (гарячому) вигляді (роздача, осадка, вдавлювання, накатка, правка та ін.)

При деформуванні, частковому руйнуванні або пошкодженні деталі відновлюють правкою, зварюванням, паянням і склеюванням. Після цього заготовку зі строгою координацією взаємного розташування робочих поверхонь піддають слюсарно-механічній обробці для отримання деталі заданої точності.

 Для ремонту і відновлення деталей застосовують такі способи: зварювання електродугове, газове, під шаром флюсу, в середовищі захисних газів; пайка м'якими і твердими припоями; механічна і слюсарна обробка для постановки додаткових елементів; клейове закладення; слюсарно-механічна обробка під ремонтний розмір; наплавлення зносостійких сплавів (вібродугове, електроімпульсне, під шаром флюсу, в середовищі захисних газів); електроіскрове нарощування або руйнування (ерозія); металізація (електродугова, високочастотна); нанесення на зношені місця полімерних матеріалів у вигляді композицій, що тверднуть.

Вибір того чи іншого методу відновлення деталей обумовлюється його економічністю. Вигідним є той метод, який повністю відновлює експлуатаційно-технічні характеристики деталі, при цьому вартість її відновлення нижче вартості виготовлення нової деталі, а терміни відновлення - коротше термінів виготовлення нової.