15.1 Компресори

На підприємствах молочної промисловості переважно використовують аміачні блок-картерні вертикальні або V-подібні компресори.

Із заводу-виготовлювача в компресори надходять звичайно в зібраному й упакованому вигляді, опломбованими або неопломбованими. Якщо пломби справні й не минув гарантійний строк, установлений заводом-виготовлювачем або фірмою, ревізію не роблять і монтують компресор у зібраному вигляді. При відсутності або несправності пломб, порушенні умов транспортування та зберігання, витіканні гарантійного строку зберігання, а також при виявленні дефектів роблять передмонтажну ревізію компресора. При цьому розбирають, перевіряють сполучення складальних одиниць і деталей, їх відповідність допускам, наведеним в технічній документації компресора. Після ревізії й усунення дефектів деталі промивають у гасі, протирають насухо, змазують і провадять складання. У випадку поставки компресора зі знятим шківом його насаджують на вал до установки компресора на фундамент. Після посадки шків перевіряють на радіальне й торцеве биття за допомогою індикатору годинникового типу.

При зведенні фундаменту під компресор (рисунок 15.1.1,а) дуже важливо витримати в межах допусків розміри колодязів під фундаментні болти, особливо до зовнішніх країв по периметру, і марку бетону, тому що в противному випадку може відбутися його сколювання на кутах і зовнішніх стінках фундаменту. Розмітку фундаменту в приміщенні компресорної проводять методом провішування контрольних монтажних осей за допомогою струн.

a – фундамент під компресор; б – установка на фундамент; в – кріплення блок картера на фундамент; г – вивірка за рівнем і виску: 1 – розтяжка: 2 –компресор; 3,5 – стропи; 4 – таль; 6 – підкладка; 7 – двотаврова балка; 8 –залізобетонне перекриття; 9 – пакет сталевих підкладок: 10 – опалубка; 11 – фундамент; 12 – висок; 13 – струна; 14 – рівень; 15 – шків; 16 – посудина з мастилом; 17 – підкладки; 18 – клини; 19 – станина; 20 – колодязь; 21 – фундаментний болт.

Рисунок 15.1.1 – Стадії монтажу вертикального компресора

Установлюють компресор на фундамент (рисунок 15.1.1, а) на пакети 9 сталевих підкладок (пластин), які розташовують по обидві сторони фундаментних болтів або колодязів для них. Загальна висота пакета повинна бути до 50 мм. Верхні опорні поверхні підкладок 17 і клинів 18 повинні перебувати в одній горизонтальній площині, що вивіряють монтажним рівнем 14 і контрольною лінійкою. Допускається відхилення цієї площини від проектної оцінки фундаменту в межах 5 мм.

На позначку монтажу компресор подають різними способами, зокрема за допомогою талі 4 (рисунок 15.1.1,в), закріпленої на перекритті 8 або на козлах. Галузі стропа 3 і розтяжку 1 кріплять на вантажні гвинти компресора. Якщо фундаментні болти не були залиті в колодязях до установки компресора, їх при підйомі підвішують на картер і при опусканні компресора на підкладки заводять у колодязі, не торкаючись їх стінок. Опускати компресор на підкладки потрібно дуже обережно. Його картер повинен рівномірно опиратися на всі підкладки, що перевіряють ударами молотка по пластинах, які не повинні ворушитися.

Заливання фундаментних болтів 21 (рисунок 15.1.1,а) у колодязях 20 можна провадити до й після установки компресора на фундамент. У першому випадку до початку установки перевіряють відповідність розташування фундаментних болтів, залитих у колодязях, отворам у картері компресора.

Після попередньої установки компресор вивіряють по осях 13 (рисунок 15.1.1,г), вискам 12 і рівню 14. При вивірці вертикальних компресорів рівень поміщають або безпосередньо на верхню площину блоку циліндрів, або на контрольну лінійку у двох взаємно перпендикулярних положеннях. При вивірці V-подібних компресорів рівень поміщають на фланець усмоктувального патрубка, на обід шківа й ін. При вивірці вертикальності шківа 15 його зовнішня торцева площина повинна бути паралельна виску 12, закріпленому, на Г-подібній стійці, кінець якої з вантажем опущено в посудину 16 з мастилом. Зміну положення компресора при вивірці провадять за рахунок кількості та товщини підкладок 17 і за допомогою клинів 18 (рисунок 15.1.1, а). Після вивірки компресора рівномірно хрест-навхрест затягують гайки фундаментальних болтів 21 і прихоплюють електричним зварюванням пакети підкладок 17 і клинів 18.

У випадку передачі обертання валу компресора від двигуна клиноремінною передачею двигун монтують на полозку на загальному фундаменті з компресором. Полозок установлюють на металеві підкладки, вивіряють на паралельність між собою по осях і рівню й закріплюють фундаментальними болтами. Потім на полозок ставлять електродвигун і вивіряють паралельність осі його вала до осі вала компресора. Вивіряють площинність обох шківів. При установці ременів двигун зміщують убік компресора, надягають ремені спочатку на менший, а потім на більший шківи й відсувають двигун упорними гвинтами у зворотному напрямку до необхідного натягу ременів, після чого вивірку повторюють. У випадку муфтового з'єднання валів двигуна й компресора роблять центрування валів, після чого двигун закріплюють.

Після вивірки компресора й двигуна й затягування фундаментальних болтів роблять підливу станини компресора й полозка електродвигуна разом з підкладками. Для кращого схоплювання бетону моноліту фундаменту з бетонною підливою на обрізі (верхній частині) моноліту роблять насічку й змочують моноліт водою. Перед підливою по периметру фундаменту встановлюють нову опалубку 10 або залишають незнятою верхню частину опалубки моноліту, у яку заливають цементний розчин складу 1:2 або 1:3 (цемент до піску). Підливу роблять рівномірно й безупинно з однієї сторони опалубки до появи розчину із протилежної сторони. При цьому простір під станиною компресора й біля полозка двигуна безупинно протикають сталевим штирем для розподілу розчину.

Після затвердіння бетону роблять ревізію компресора (аналогічно передмонтажній), його обкатування й чистову обробку фундаменту.