Page 172 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

172

Таблиця 4.2
Дисперсії коливань ширини (В ) і траєкторії (Пр ) валка та висоти стерні (Н )
в
в
ст
при різних режимах руху жниварно – лущильного МТА

Дисперсія коливань, см 2
Режим роботи МТА
В H Пр
в
ст
в
Vo = 1,8 м/с; жорстке приєднання борони 28,09 2,56 53,29
Vo = 2,4 м/с; вільне приєднання борони 31,36 4,00 37,21
F-критерій Фішера (Fд) 1,12 1,57 1,42

Натомість, цього не можна стверджувати стосовно статистичних характери-
стик двох інших параметрів: коливань траєкторії (непрямолінійності) валка та ви-
соти стерні. В обох випадках різниця між порівнюваними дисперсіями (див. табл.
3.2) є суттєвою. Тобто, нуть-гіпотеза про рівність цих статистичних оцінок при-
наймні на рівні значущості 0,05 відхиляється, оскільки дійсні значини F- критеріїв

Фішера (1,57 і 1,42) більші за табличну (1,35). Звідси випливає такий висновок:
шарнірне приєднання задньонавісної дискової борони і збільшення швидкості ру-
ху жниварно – лущильного агрегату призводять до погіршення якісних показни-
ків його роботи. На практиці це проявляється у вигляді збільшення дисперсії ко-
ливань висоти стерні та відхилень траєкторії валка від прямої лінії.
Глибина обробітку грунту у міжвалковому просторі залежить лише від
швидкості руху. І то лише в енергетичному (дисперсійному), а не в частотному
плані. Якщо при швидкості руху жниварно – лущильного агрегату 1,8 м/с середня
значина глибини розпушення агротехнічного фону (стерні) становила 7 см, то
при 2,4 м/с – лише 4 см. Інша справа, що подрібнення грунту, як це уже підкрес-
лювалося вище, було кращим у другому варіанті. Що стосується дисперсії коли-
вань розглядуваного показника, то згідно F-критерію Фішера нуль-гіпотеза про їх
рівність не відхиляється як на статистичному рівні значущості 0,05, так і на рівні
значущості 0,01.
Конструктивна ширина використовуваного дискового знаряддя становила
3,0 м. При жорсткому його приєднанні до трактора (перший варіант) коливання в
горизонтальній площині здійснює весь жниварно – лущильний агрегат. При шар-
нірному агрегатуванні (другий варіант) борона взагалі має власну незалежну сту-
пінь вільності, яка проявляється в її повороткості відносно трактора.
І в тому, і в другому варіантах дійсна робоча ширина захвату ґрунтооброб-
ного знаряддя була практично не більша за конструктивну. Проте, внутрішня
структура коливань цього параметру різна (рис. 3.6).
За практично однакової дисперсії спектр частот коливань ширини злущеної
смуги стерні при шарнірному приєднанні борони ширший. У порівнянні з жорст-
ким агрегатуванням вказаного ґрунтообробного знаряддя частота зрізу нормова-
-1
-1
ної спектральної щільності майже в 1,5 рази більша (1,12 м проти 0,75 м ). І як-
що в першому варіанті максимум оцінюваної статистичної характеристики при-
-1
падає на частоту 0,2 м , то в другому він, зменшуючись в числовому вираженні в
-1
1,5 рази, зміщуються у бік більш високої частоти, а саме 0,4 м .