Page 171 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 171

171


                            4
                        S, м
                          3,5

                            3
                                                           Прямолінійність валка
                          2,5
                                                           Ширина валка
                            2

                          1,5                              Висота стерні


                            1

                          0,5

                            0                                                                 -1
                               0    0,25    0,5    0,75     1     1,25    1,5     2     2,5  м   3
                                                               
                              Рис. 3.5 – Нормовані спектральні щільності коливань
                           прямолінійності і ширини валка та висоти стерні пшениці


                   Отриманий результат є цілком логічним, оскільки маса (а значить і інерцій-
            ні властивості) навісної жниварки ЖВН-6Б (яка, власне, і формує фон стерні) на-
            багато менша за масу (ті ж самі інерційні властивості) усього агрегату.
                   Внутрішня  структура  коливань  ширини  валка  займає  проміжне  місце  між
            проаналізованими  вище двома  процесами  (див.  рис.  3.5). Так,  частота  зрізу  для
            цього параметра становить 1,25 м, а максимум нормованої спектральної щільності
                                                -1
            припадає на частоту  = 0,2 м .
                   Приведені на  рис.3.5  частотні характеристики  трьох проаналізованих про-
            цесів характеризують жниварно – лущильний агрегат, який рухався зі швидкістю
            1,8 м/с, а навісна дискова борона була жорстко приєднана до трактора у горизон-
            тальній площині. Як показав аналіз експериментальних даних, при переміщенні
            агрегату зі швидкістю 2,4 м/с і шарнірному приєднанні ґрунтообробного знаряддя
            частотний діапазон коливань ширини і траєкторії валка та висоти стерні залишав-
            ся практично тим же.
                   Що стосується енергії, тобто дисперсії кожного із процесів, то вони були рі-
            зними. З довірчою ймовірністю 95% можна стверджувати, що нуль-гіпотеза про
            рівність  дисперсій  коливань  ширини  валка  не  відхиляється.  Іншими  словами,
            процеси коливань цього параметра для обох варіантів режиму руху жниварно  –
            лущильного агрегату представляють одну і ту ж генеральну сукупність. Це пояс-
            нюється тим, що дійсна значина F-критерію Фішера ( Fд = 1,12, табл. 3.2) менша
            за табличну, яка для статистичного рівня значущості 0,05 та кількості вимірювань
            параметра N = 100, становить 1,35 3.
                   З практичної точки зору такий результат вказує на індиферентність статис-
            тичних характеристик ширини валка від зміни швидкості руху агрегату (у вказа-
            них  межах)  та  способу  приєднання  в  горизонтальній  площині  ґрунтообробного
            знаряддя до енергетичного засобу.
   166   167   168   169   170   171   172   173   174   175   176