Page 170 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 170

170

            на відповідний кут  2.

                            1
                        R(t)                                      1
                          0,8

                          0,6

                          0,4
                                                                            2
                          0,2

                            0

                         -0,2

                         -0,4
                             -2,5    -2    -1,5    -1   -0,5    0     0,5     1     1,5     2  с   2,5
                                                                 t

                       Рис. 3.4  – Взаємні кореляційні функції коливань курсового кута
                         та кута  повороту керованих коліс трактора при жорсткій  (1)
                               і шарнірній (2) схемах приєднання дискової борони


                   Відстань по горизонталі від максимальної значини нормованої кореляційної
            функції до вертикальної осі, яка проходить через точку R(t)=0, характеризує фазо-
            вий зсув, тобто значину запізнення вихідної величини на зміну вхідного парамет-
            ру. В розглядуваному нами прикладі запізнення жниварно – лущильного агрегату
            на керуючий вплив становить приблизно 0,75…0,80 с (див. рис.3.4). При нульо-
            вому фазовому зсуві (коли t=0) значини обох нормованих взаємних кореляційних
            функцій відрізняються мало.
                   Під час виконання технологічного процесу робоча ширина захвату жнивар-

            но – лущильного агрегату була такою, довірчий інтервал якої для статистичного
            рівня значущості 0,05 становив 5,76…5,85 м. Рівень варіабельності цього параме-
            тру був низьким, на що вказує відповідний коефіцієнт варіації, значина якого не
            перевищувала 9%.
                    Збиральний  агрегат  формував  валки  шириною  1,350,15  м.  Коливання  їх
            непрямолінійності мали низькочастотний (що бажано!) характер. Так, частота зрі-
            зу  нормованої  спектральної  щільності  цього  процесу  не  перевищувала  0,5  м                 -1
            (рис.3.5). При копіюванні траєкторії такого валка зі швидкістю руху жниварно –
                                                                     -1
            лущильного агрегату 2,4 м/с це становить 1,2 с  (0,19 Гц). При відтворенні криви-
            зни валка у більш повільному режимі (1,8 м/с) значина частоти зрізу ще менша. А
                                   -1
            саме: 0,51,8 = 0,9 с  або 0,14 Гц.
                   Валки укладалися на стерню, висота якої становила 14,82,3 см. Максимум
            нормованої спектральної щільності коливань цього процесу зміщений в бік більш
            високих частот (див. рис. 3.5).
                                                                                   -1
                                                                   -1
                   Частота зрізу при цьому у 5 разів (2,5 м  проти 0,5 м ) вища, ніж у спектра-
            льної щільності коливань траєкторії валка. З урахуванням швидкості відтворення
                                                                    -1
            висоти стерні (1,8-2,4 м/с) це становить 4,5-6 с  або 0,71-0,96 Гц.
   165   166   167   168   169   170   171   172   173   174   175