СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на
придатність до поширення в Україні. Методи визначення показників якості
продукції рослинництва. / Український інститут експертизи сортів рослин;
ред. Ткачик С. О.; Києнко З. Б., Присяжнюк Л. М. та ін. Вінниця, 2016. 159
с.
2. Методика проведення експертизи сортів рослин групи плодових, ягідних,
горіхоплідних, субтропічних та винограду на придатність до поширення в
Україні. / Український інститут експертизи сортів рослин; ред. Ткачик С.
О.; укл. Києнко З. Б., Матус В. М. та ін. Вінниця, 2016. 85 с.
3. Починок Х. Н. Методы биохимического аналыза растений. К.: Наукова
думка, 1976. 336 с.
4. Мусієнко М. М., Паршикова Т. В., Славний П. С. Спектрофотометричні
методи в практиці фізіології біохімії та екології рослин. К.: Фітосоціоцентр,
2001. 200 с.
5. Найченко В. М., Заморська І. Л. Технологія зберігання і переробки
плодів та овочів: навч. посіб. Умань: видавець «Сочінський»,
2010. 328 с.
6. Скалецька Л. Ф., Подпрятов Г. І., Завадська О. В. Методи досліджень
рослинницької сировини. Лабораторний практиким: навч. посіб. К.: «Центр
інформаційних технологій», 2009. 242 с.
7. Методические рекомендации по хранению плодов, овощей и винограда //
Институт винограда и вина «Магарач». К., 1998. 151с.
8. Толмачев И. П. Определение интенсивности дыхания / Труды
институтафизиологии растений им. К.А. Тимирязева, 1950. Т. 7. Вып.
1.
9. ДСТУ ISO 751:2004. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи
визначення сухих речовин, не розчинних у воді (контрольний метод). [Чинний від
2005-07-01]. Вид. офіц. Київ: Держспоживстандарт України, 2005. 8
с.
10. ДСТУ 4954:2008. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи
визначення цукрів. [Чинний від 26-03-08]. Вид. офіц. Київ: Держспоживстандарт
України, 2009. 18с.
11. ДСТУ 4957:2008. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи
визначення титрованої кислотності. [Чинний від 2009–07–01]. Вид. офіц. Київ:
Держспоживстандарт України, 2009. 14 с.
12. ДСТУ 8069:2015. Продукти перероблення фруктів та овочів.
Титрометричний метод визначення пектинових речовин. [Чинний від 01-01-17]. Вид.
офіц. Київ: Держспоживстандарт України, 2017. 12 с.
13. ДСТУ 4953:2008. Фрукти, овочі та продукти їх перероблення. Метод
визначення вмісту крохмалю. [Чинний від 2009-01-01]. Вид. офіц. Київ:
Держспоживстандарт України, 2009. 8 с.
14. ДСТУ 4373:2005. Фрукти, овочі та продукти їх переробляння. Методи
визначання вмісту поліфенолів. [Чинний від 2006-04-01]. Вид. офіц. Київ:
Держспоживстандарт України, 2006. 6 с.
15. Способ определения антиоксидантной активности супероксиддисмутазы и
химических соединений: пат. 2144674 Российская Федерация, МПК7 G 01 N33/52, G 01
N33/68. № 99103192/14; заявл. 24.02.1999; опубл. 20.01.2000, Бюл. №2,
Ч.2.
16. Методы биохимического исследования растений
/ А. И. Ермаков, В. В. Арасимович, Н. И. Ярош та ін.;
за ред А. И. Ермакова. Ленинград: Агропромиздат, Ленинградское отд-ние, 1987.
430 с. 3-е изд.
17. Чупахина Г. Н. Физиологические и биохимические методы анализа
растений: практикум. Калининград, 2000. 59 с.
18. Землянухин А. А. Малій практикум по биохимии: учебн. пособ.
Воронеж: изд-во ВГУ, 1985. 128 с.
19. Волобуева В. Ф., Шатилова Т. И. Практикум по биохимии
овощных, плодовых, ягодных, эфироносных и лекарственных культур. М.: ФГОУ ВПО
РГАУ-МСХА им. К. А. Тимирязева, 2008. 135 с.
20. Макаревич О. П., Голиков П. П. Определение активности
супероксиддисмутазы: Лаб. Дело, 1983. № 6. С.24–28.
21. Королюк М. А. Иванова М. И., Майорова И. Т., Токарев В. Е.
Метод определения активности каталазы. Лаб. Дело. 1988. № 1.
С.18.
22. Гаврилова А. Р., Хмара Н. В. Определение активности
глутатионпероксидазы эритроцитов. Лаб. Дело. 1986. № 12.
С.721–724.
23. Ещенко Н. Д., Вольский Г. Г. Методы биохимических исследований. Л.:
Изд-во ленинградского университета, 1982. С. 207-210.
24. Владимиров Ю. А., Азизова О. А., Деев А. И. Свободные радикалы в
живых системах. Итоги науки и техники. Серия биофизика. 1991. Т. 29. С.
3–249.
25. Lowry O. H., Rosenbrough N. I., Farr A. R. Protein measurement with the Folin phenol reagent. J. Biol. Chem. 1951. V. 193, № 1. P. 265–275.