8. Технологічні трубопроводи

Основний сортамент сталевих труб наведений в таблиці 10 додатка.

Для виготовлення й монтажу технологічних трубопроводів застосовують труби, деталі трубопроводів, засоби кріплення й трубопровідну арматури. Технологічні трубопроводи можуть бути виготовлені зі сталевих труб, труб з кольорових металів і сплавів, а також з неметалічних матеріалів (полімерних, скла й ін.).

По способу виготовлення сталеві труби підрозділяють на безшовні й зварні (прямошовні й спіральні). Безшовні труби випускають гарячодеформованими й холоднодеформованими. Сортамент найбільш уживаних сталевих труб регламентований ДЕРЖСТАНДАРТ: безшовних (зовнішні діаметри 25…35 мм), холоднодеформованих труб (зовнішні діаметри 10...250 мм) електрозварних прямошовних труб (зовнішні діаметри 10…1420 мм), газопровідних труб (умовний прохід 10…150 мм).

На підприємствах харчової промисловості використовують труби безшовні з корозійно-стійкої сталі гарячодеформовані, холоднодеформовані й електрозварювальні, труби безшовні з алюмінію і його сплавів, холоднокатанные й холодногнутые, труби безшовні мідні тягнені й холоднокатані, скляні труби із гладкими кінцями, труби напірні з поліетилена низького тиску ПНТ і високого тиску ПВТ.

Деталями трубопроводів є відводи, трійники, сідловини, переходи, заглушки, фланці й ін.

До сталевих безшовних приварних деталей трубопроводів заводського виготовлення (рисунок 8.1) на = 10 МПа відносять відводи крутовигнуті, трійники рівнопрохідні й перехідні, сідловини накладні, переходи концентричні й ексцентричні й заглушки електричні.

Відводи виготовляють штампозварними й секційними, зварними трійники рівнопрохідні, переходи концентричні й ексцентричні – штампозварними й зварними. Типи й основні параметри деталей із вуглецевої сталі зварених і гнутих до 500 мм на до 10 МПа регламентовані ОСТ.

а – крутовигнуті відводи; б – трійники; в – накладна сідловина; г – переходи; д – заглушка еліптична.

Рисунок 8.1 – Деталі трубопроводів із вуглецевої стали

Типи фланців, їх приєднувальні розміри й розміри ущільнювальних поверхонь установлені залежно від величини умовних проходів і тисків (рисунок 8.2). Найбільш уживані фланці литі сталеві, сталеві плоскі приварні й сталеві приварні.

До засобів кріплення трубопроводів до будівельних конструкцій відносять опори й підвіски. По призначенню й устрою опори й підвіски сталевих трубопроводів підрозділяють на рухливі й нерухливі, а по способу кріплення до труб – на приварні й хомутові.

Сталеві рухомі опори сталевих технологічних трубопроводів різного призначення, що транспортують робоче середовище температурою від 0 до 450⁰С и тиском до 10 мПа, виготовляють зовнішнім діаметром від 18 до 1620 мм

Опори й підвіски пластмасових трубопроводів по конструктивному оформленню виконують двох типів: без суцільної основи для трубопроводів з температурою середовища, що транспортується, або навколишнього повітря до 30 °С та із суцільною основою з температурою вище 30 °С.

а – зі сполучним виступом; б – з виступом; в – із западиною; г – із шипом; д – з пазом; е – під лінзову прокладку; ж – під прокладку овального перетину; з – литий сталевий; і – плоский; к – приварний сталевий.

Рисунок 8.2 – Типи фланців технологічних трубопроводів

Промислова трубопровідна арматура – вентилі, засувки, крани, клапани, регулятори тиску й конденсатовідводи мають умовні позначки, що складаються із чотирьох характеристик. Перша характеристика (дві цифри) позначає вид виробу: 10 – кран пробно-пропускний; 11 – кран для трубопроводу; 12 – запірний пристрій покажчика рівня; 13,14,15 – вентиль; 16 – зворотний піднімальний і пройомний клапан; 17 - запобіжний клапан; 21 – регулятор тиску; 25 – регулювальний клапан; 30 і 31 – засувка; 45 – конденсатовідвод.

У другій характеристиці вказують матеріал, з якого виготовлений корпус арматур: с – вуглецева сталь; лс – легована сталь; нж – корозійностійка (нержавіюча) сталь; ч – сірий чавун; кч – кований чавун; б – латунь, бронза; п – пластмаси і т.д.

У третій характеристиці вказують фігуру, що характеризує конструктивні особливості арматур у межах цього типу. Третя характеристика складається з однієї, або двох цифр, а при наявності привода – із трьох. При цьому перша цифра вказує на вид привода: 3 – механічний привід із черв'ячною передачею; 6 – пневматичний привод; 8 – електромагнітний привод; 9 – електричний привод.

Четверта характеристика позначає матеріал ущільнювальних поверхонь арматури: бр – бронза, латунь; нж – корозійностійка сталь (нержавіюча); бт – бабіт; п – пластмаси і т.д.

Для позначення арматур з ущільнювальними поверхнями, виконаними безпосередньо на самому корпусі, ставлять букви: «бк» (без кілець). У деяких випадках умовну позначку доповнюють римською цифрою, що вказує варіанти конструктивного виконання основного виду виробу.

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ на арматури наносять розпізнавальне фарбування. Корпус, кришка й сальник арматури із вуглецевої сталі пофарбовані в сірий колір, з легованої – у синій, з корозійної – у блакитний, із чавуну – у чорний. Арматури з кольорових металів не пофарбовані. Фарбування приводних пристроїв арматури (маховик, важіль) указує на матеріал ущільнювальних поверхонь: бронза або латунь – червоний колір, корозійностійка сталь – блакитний, бабіт – жовтий, поліетилен – сірий, із червоними смужками по периметру.

Арматури вибирають відповідно до технічної характеристики й приєднувальними розмірами, які містять у собі вид середовища, що транспортується, діаметр умовного проходу, тиску, температуру середовища й ін.