Page 70 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

70

4.4. Вибір універсальних засобів вимірювання

Для універсальних засобів вимірювання лінійних величин основною харак-
теристикою є гранична похибка засобу вимірювання :
lim
= ±3,
lim
де   допустима похибка вимірювання. Її дотримання при контролі
забезпечує взаємозамінність при складанні виробу і для конкретного
розміру та допуску на нього регламентується стандартом.
Якщо при багатократному вимірюванні однієї і тієї ж величини постійного
розміру сумнівна значина результату вимірювання відрізняється від середньої
значини більше, ніж на , то із імовірністю 0,997 цей результат є помилковим і
lim
його слід відкинути. Таку похибка вимірювання вважають грубою.
Проте практика показує, що у багатьох випадках дослідник здійснює однок-
ратні вимірювання. Але оскільки отриманий при цьому результат має статистично
випадковий характер, то його представлення не має сенсу без указання того діапа-
зону вимірювання, у якому знаходиться розмір вимірюваної величини.
Для цього дослідник повинен володіти попередньою апріорною інформаці-
єю. Стосовно вимірювань лінійних і кутових розмірів вона повинна містити знан-

ня величин допустимої () і граничної ( ) похибок застосовуваного засобу ви-
lim
мірювання.
Якщо виявиться, що
≤ ,
lim
то однократне вимірювання із ймовірністю 0,997 забезпечить необхідну то-
чність. Результат однократного вимірювання (D) записується наступним чином:
D = D ± ,
д
lim
де D  дійсна значина розміру, отриманого вимірюванням з довірчою імо-
д
вірністю 0,997.
Розглянемо конкретний приклад. Нехай потрібно вибрати такий засіб вимі-
рювання маси трактора серії ХТЗ-170, щоб обмежитися одним вимірюванням.
Згідно з апріорною інформацією номінальна маса цього енергетичного за-
собу становить 8200 кг. За таблицею відповідного стандарту установлюємо, що
допустима похибка вимірювання маси становить 0,5%. У розглядуваному нами
прикладі  це 41 кг. З урахуванням цього поставлену задачу можна вирішити з
допомогою ваг, гранична похибка яких не перевищує, скажімо, 40 кг.
У тому випадку, коли немає можливості застосування вимірювального засо-
бу заданої точності, здійснюють багатократні вимірювання одного і того ж
об’єкту. Згідно з положеннями теорії ймовірностей похибка N-кратного вимірю-

вання зменшується при цьому у разів.
Результат багатократного вимірювання (D ) записують наступним чином:
n

де  середня арифметична значина результатів вимірювань