Page 55 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

55

Теоретичні дослідження, як уже підкреслювалося вище, зручно виконувати
з допомогою математичної моделі вивчаємого процесу чи дослідного МТА. Як
показує практика, особливих труднощів при написанні відповідного математич-
ного апарату у науковців не виникає. Більш проблематичним є продовження цієї
роботи. Адже для того, щоб працювати з математичною моделлю як з об’єктом
досліджень, треба обов’язково перевірити її на адекватність. Тільки після цього
отримані результати математичного моделювання можна вважати достовірними.
В противному випадку можна дійти принципово помилкових висновків.
Для прикладу спробуємо продемонструвати методики перевірки на адекват-
ність математичних моделей двох МТА (орно-подрібнювального і орного за схе-
мою «push-pull», які досить ґрунтовано описані у наукових технічних виданнях.
Для орно-подрібнювального агрегату поставлену задачу вирішували шля-
хом порівняння теоретичної (S пмт ) та експериментальної (S ) нормованих спект-
пм
ральних щільностей, а для орного агрегату за схемою “push-pull” – шляхом по-
рівняння теоретичної Ат() і експериментальної А() амплітудно-частотних
характеристик (АЧХ) коливань переднього мосту трактора ХТЗ-160.
У обох математичних моделях збурювальним фактором були нерівності поз-
довжнього профілю шляху. Слід підкреслити, що рух трактора ХТЗ-160 як у складі
орно-подрібнювального, так і орного агрегатів передбачено правими колесами в бо-
розні, а лівими – по необробленому агротехнічному фону. Оскільки характер верти-
кальних коливань лівого і правого бортів енергетичного засобу в загальному випад-
ку не однаковий, то в польових умовах знімали як поздовжній профіль борозни по-
переднього проходу даного МТА, так і профіль необробленого поля. В подальшому
на ЕОМ розраховували середнє квадратичне відхилення ( ) та нормовану спектра-
пр
льну щільність (S ) для обох реалізацій. Для аналізу брали відповідні усереднені
пр
статистичні характеристики профілю. Цим самим було враховано неоднорідний ха-
рактер вертикальних коливань лівого і правого бортів трактора.
Вихідним параметром моделей були вертикальні коливання переднього мосту
трактора. Для їх реєстрації в натурних умовах використовували віброграф Гейгера,
сигнал від якого фіксували з допомогою аналогово-цифрового перетворювача. Після
оброблення отриманих реалізацій розраховували середнє квадратичне відхилення
( ) та нормовану спектральну щільність (S ) вихідного параметру.
пм
пм
Теоретичну спектральну щільність коливань переднього мосту трактора,
працюючого у складі орно-подрібнювального МТА, знаходили із виразу:
Ат ()S () 2 пр
2
пр
S пмт () = ,

 2 пм
де  – частота коливань вхідного та вихідного параметрів.
2
Необхідний для цього квадрат теоретичної АЧХ Ат () розраховували,
використовуючи передаточну функцію відпрацювання даним агрегатом профілю
шляху під передніми колесами трактора.
Таку ж функцію використовували і для розрахунку відповідної АЧХ орного
МТА за схемою «push-pull». Експериментальну амплітудно-частотну характерис-
тику при цьому знаходили із виразу: