Page 145 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

145

матиме проблеми, зумовлені ефективністю (в першу чергу – економічністю) агре-
гатування енергонасиченого трактора.
Знання потужності двигуна і енергонасиченості сучасного енергетичного
засобу дасть можливість досить просто визначити його експлуатаційну масу, а
значить і інформативні для нас параметри – тяговий клас та номінальне тягове зу-
силля. Саме ці конструктивні показники, а не потужність двигуна дозволяють
отримати інформацію щодо тих машин, які слід агрегатувати з даним трактором.
Розглянемо наступний приклад. Нехай маємо трактор, потужність двигуна
якого становить 130 кВт/т, а енергонасиченість – 16 кВт/т. Це означає, що екс-
плуатаційна маса даного енергетичного засобу дорівнює 130/16 = 8,125 т, а екс-
плуатаційна вага – близько 80 кН.
Кожен випускник агротехнічного університету знає, що у сучасних тракто-
рів у середньому 45% експлуатаційної ваги припадає на розвинуте ним тягове зу-
силля. В даному випадку воно становить 80∙0,45 = 36 кН. А згідно з ГОСТ 27021-
86 (бо власного стандарту в Україні ще немає) – це відповідає трактору тягового
класу 3. Якщо цю цифру (тобто 3) помножимо на 10, то отримаємо приблизне се-
реднє значення номінального тягового зусилля даного енергетичного засобу. В
даному випадку – це 30 кН. Далі, знаючи тяговий опір того чи іншого знаряддя,

будь-який фахівець з технічною освітою визначить потрібний склад відповідного
машинно-тракторного агрегату.
А от здійснити аналогічні міркування, виходячи лише із потужності двигуна
трактора, – практично неможливо. І саме тому, що нині тягова концепція розвитку
мобільних енергетичних засобів невпинно замінюється прогресивною новою – тя-
гово-енергетичною.
Саме із-за цього, починаючи з 60-их років, у нас існував типаж тракторів за
номінальним тяговим зусиллям (тяговим класом), а не за потужністю двигуна
[19]. Запропоновані в ГОСТ 27021-86 співвідношення між тяговими класами віт-
чизняних тракторів і категоріями груп потужності двигунів закордонних енерге-
тичних засобів є надуманими, тому що принаймні в жодній країні Європи офіцій-
ного типажу тракторів за потужністю двигуна просто не існує.
З цим твердженням погодилися ті російські вчені [20], які свого часу були
причетні до розробки ГОСТ 27021-86. Справа в тому, що вказані в цьому доку-
менті стандарти класифікують на самі закордонні трактори (причому чомусь тіль-
ки колісні), а регламентують розміри і вимоги до їх триточкових задніх навісних

пристроїв або за величиною реалізованої потужності через вал її відбору (ISO
730-1:1977, ISO 730-2:1979, ISO 730-3:1982, ISO/DIS 730), або за величиною мак-
симальної тягової потужності (PAES 118:2001).
Тому, запропонована в ГОСТ 27021-86 (СТ СЭВ 628-85) система розподілу
тракторів 10 тягових класів на аналогічні 4 групи за потужністю двигуна є хиб-
ною, а її використання може призводити до принципових помилок у системі агре-
гатування енергетичних засобів. І чим скоріше ми це зрозуміємо, тим швидше ро-
зробимо вітчизняний типаж сільськогосподарських тракторів, класифікаційними
параметрами якого будуть номінальне тягове зусилля трактора (тяговий клас) та
його енергонасиченість.