Page 145 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
P. 145

145

            матиме проблеми, зумовлені ефективністю (в першу чергу – економічністю) агре-
            гатування енергонасиченого трактора.
                   Знання  потужності  двигуна  і  енергонасиченості  сучасного  енергетичного
            засобу  дасть  можливість  досить  просто  визначити  його  експлуатаційну  масу,  а
            значить і інформативні для нас параметри – тяговий клас та номінальне тягове зу-
            силля.  Саме  ці  конструктивні  показники,  а  не  потужність  двигуна  дозволяють
            отримати інформацію щодо тих машин, які слід агрегатувати з даним трактором.
                   Розглянемо наступний приклад. Нехай маємо трактор, потужність двигуна
            якого становить 130 кВт/т, а енергонасиченість – 16 кВт/т.  Це означає, що екс-
            плуатаційна маса даного енергетичного засобу дорівнює 130/16 = 8,125 т, а екс-
            плуатаційна вага – близько 80 кН.
                   Кожен випускник агротехнічного університету знає, що у сучасних тракто-
            рів у середньому 45% експлуатаційної ваги припадає на розвинуте ним тягове зу-
            силля. В даному випадку воно становить 80∙0,45 = 36 кН. А згідно з   ГОСТ 27021-
            86 (бо власного стандарту в Україні ще немає) – це відповідає трактору тягового
            класу 3. Якщо цю цифру (тобто 3) помножимо на 10, то отримаємо приблизне се-
            реднє  значення  номінального  тягового  зусилля  даного  енергетичного  засобу.  В
            даному випадку – це 30 кН. Далі, знаючи тяговий опір того чи іншого знаряддя,

            будь-який фахівець з технічною освітою визначить потрібний склад відповідного
            машинно-тракторного агрегату.
                   А от здійснити аналогічні міркування, виходячи лише із потужності двигуна
            трактора, – практично неможливо. І саме тому, що нині тягова концепція розвитку
            мобільних енергетичних засобів невпинно замінюється прогресивною новою – тя-
            гово-енергетичною.
                   Саме із-за цього, починаючи з 60-их років, у нас існував типаж тракторів за
            номінальним  тяговим  зусиллям  (тяговим  класом),  а  не  за  потужністю  двигуна
            [19]. Запропоновані в ГОСТ 27021-86 співвідношення між тяговими класами віт-
            чизняних тракторів і категоріями груп потужності двигунів закордонних енерге-
            тичних засобів є надуманими, тому що принаймні в жодній країні Європи офіцій-
            ного типажу тракторів за потужністю двигуна просто не існує.
                   З цим твердженням погодилися ті російські вчені [20], які свого часу були
            причетні до розробки ГОСТ 27021-86. Справа                 в тому, що вказані в цьому доку-
            менті стандарти класифікують на самі закордонні трактори (причому чомусь тіль-
            ки колісні),  а регламентують розміри і вимоги до їх триточкових задніх навісних

            пристроїв  або  за  величиною  реалізованої  потужності  через  вал  її  відбору  (ISO
            730-1:1977, ISO 730-2:1979, ISO 730-3:1982, ISO/DIS 730), або за величиною мак-
            симальної тягової потужності (PAES 118:2001).
                   Тому, запропонована в ГОСТ 27021-86 (СТ СЭВ 628-85) система розподілу
            тракторів 10 тягових класів на аналогічні 4 групи за потужністю двигуна є хиб-
            ною, а її використання може призводити до принципових помилок у системі агре-
            гатування енергетичних засобів. І чим скоріше ми це зрозуміємо, тим швидше ро-
            зробимо  вітчизняний  типаж  сільськогосподарських  тракторів,  класифікаційними
            параметрами якого будуть номінальне тягове зусилля трактора (тяговий клас) та
            його енергонасиченість.
   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150