Page 15 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

15

Накопичення наукової інформації в бібліотеках здійснювалося з часів їх по-
яви, а тому за своєю інформативністю вони ще довго будуть переважати мережу
Internеt, яка з’явилася відносно недавно. І на цей факт слід звертати серйозну ува-
гу. Особливо молодим науковцям, чия уява про об’єм і достовірність корисної на-
укової інформації, розміщеної у системі WWW (World Wide Web), досить часто є
гіпертрофованою.
Перегляду повинні підлягати всі види літературних джерел, зміст яких по-
в'язаний із темою наукового дослідження. До них належать матеріали, опубліко-
вані в різноманітних вітчизняних і зарубіжних виданнях; неопубліковані докуме-
нти (звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи, дисерта-
ції, депоновані рукописи, звіти фахівців про міжнародні відрядження, матеріали
закордонних фірм та ін.), офіційні документи.
Особливу увагу слід приділяти основним періодичним виданням з вибраної
проблематики. Відбираючи основні матеріали, слід звертатися до покажчиків ста-
тей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього
номера журналу за кожний рік видання.
Важливу роль у визначенні актуальності теми відіграє патентний пошук.
Його основна мета – визначення рівня наукової і патентної новизни розробок з
досліджуваного напрямку.
Значну допомогу в пошуку літературних джерел надають реферативні ви-
дання, які містять публікації рефератів, що включають скорочений виклад змісту
первинних документів (або їх частин) з основними фактичними даними і виснов-
ками. До таких видань належать реферативні журнали, реферативні збірники,
експрес-інформації, інформаційні листівки та ін.
Розпочинаючи роботу з пошуку та накопичення літературних джерел, нау-
ковець має визначитися з глибиною ретроспективи. Досвід роботи провідних нау-
ковців свідчить, що вона має становити не менше 50 років. У будь-якому разі нех-
тування науковими результатами минулого неприпустиме.
Особливе значення для пошуку та аналізу виданої раніше літератури має
ретроспективна бібліографія, призначенням якої є підготовка і розповсюдження
бібліографічної інформації роботи за певний період часу в минулому. Ретроспек-
тивна бібліографія представлена широким колом посібників. До їх числа входять
тематичні покажчики та огляди, списки літератури, каталоги видавництв, персо-
нальна бібліографія тощо.
При попередньому вивченні літератури здобувач повинен знайомиться зі
станом науки в цілому і розробки конкретного питання зокрема. При цьому слід
фіксувати усі ті ідеї, які можуть стати базовими, узагальнюючими щодо даної
проблеми. Треба пам’ятати, що така робота здійснюється не для простого запози-
чення матеріалу, а для конструктивного аналізу знайденої інформації і вироб-
лення (синтезу) власної концепції. Працюючи над чужими текстами, бажано фік-
сувати власні думки, ідеї, що виникли під час знайомства з працями вітчизняних і
закордонних авторів. Це послужить основою для здобуття нового знання, форму-
вання принципово нових підходів у науковій діяльності.
Найскладнішою є процедура систематизації наукової літератури при її
огляді й аналізі. Одним із шляхів вирішення цього питання є застосування ключо-