Page 14 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

14

N
N
B
B

A час
O час O
а) б)
Рис. 2.1 – Геометричні інтерпретації процесів накопичення ( N, шт.)
літературних джерел

Натомість, інший загал дослідників пропонують, на їх думку, більш продук-
тивнішу методику. Згідно із нею уже з самого початку роботи над темою дослі-
дження слід свідомо визначитися із потрібним колом літературних джерел, тому
що вивчення надмірної їх кількості призводить до надлишку інформації і може на
довгий час загальмувати вирішення конкретної наукової проблеми.
Накопичення наукових даних за такого підходу спочатку йтиме повільно
(крива ОА, рис. 2.1б). Проте, починаючи з певного часу, інтенсивність (а значить
продуктивність) цього процесу суттєво зростатиме (крива АВ). І це триватиме до
того моменту, коли відомі суспільству наукові напрацювання із досліджуваного
напрямку будуть в основному опрацьовані дослідником. Подальше збільшення
числа літературних джерел матиме місце за умови їх поточної публікації у засо-
бах наукової інформації.
Який шлях роботи з науковою літературою обирати – кожен науковець по-
винен вирішувати самостійно. Але у будь-якому випадку визначення стану вивче-
ності теми доцільно розпочинати зі знайомства з інформаційними виданнями, які
містять оперативні систематизовані відомості про документи (опубліковані, не-
опубліковані), найсуттєвіші сторони їх змісту. Інформаційні видання, на відміну
від звичайних бібліографічних посібників, включають не лише відомості про на-
друковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться. Крім оперативності, їх ха-
рактеризують новизна поданої інформації, повнота охоплення джерел і наявність
довідкового апарату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.
Інформаційні видання випускають інститути, служби науково-технічної ін-
формації (НТІ), центри інформації, бібліотеки. Вони охоплюють усі галузі народ-
ного господарства.
Не дивлячись на існуючу повсюди нині комп’ютерну мережу Internet, для
складання списку джерел з обраної досліджуваної теми доцільно використовувати
наявні в бібліотеках систематичні, абеткові і предметні каталоги ( в т. ч. і елект-
ронні), різноманітні бібліографічні й довідкові видання (посібники і покажчики з
окремих тем і розділів), виноски і посилання в монографіях, підручниках, енцик-
лопедіях, енциклопедичних словниках тощо.