Page 18 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

18

2) емпіричні (спостереження, тестування, метод експертних оцінок,
пасивний або активний експеримент, вивчення та узагальнення
практичного досвіду, і т. ін.)
Так, в процесі розглянутого нами вище накопичення і аналізу літературних
джерел практикуються наступні емпіричні методи: складання бібліографії – пере-
ліку джерел, відібраних для подальшого аналізу; конспектування – запис основ-
них, значущих (на думку дослідника) положень, фактів, закономірностей, ідей
тощо; цитування – дослівний запис виразів, цифрових та інших даних, розміще-
них у аналізованих літературних джерелах та ін.
Внутрішню природу найбільш популярних методів ми з’ясуємо під час ро-

боти з матеріалами даного підручника. Суть багатьох інших досить детально опи-
сана у численній спеціальній літературі.
Методика – це система чітких правил використання методів, прийомів та
операцій наукового дослідження. Вона встановлює номенклатуру і порядок отри-
мання наукової інформації, встановлює алгоритм її аналізу та відповідної смисло-
вої інтерпретації.
Не дивлячись на свою оригінальність, будь-яка методика дослідження міс-
тить у собі низку специфічних, але загальноприйнятих компонентів. В першу чер-
гу це стосується концепції, яка знаходиться в основі всієї методики. Певною мі-
рою вона (концепція) відбивається у назві науково-дослідної роботи.

Іншим важливим моментом методики є відображення субординаційно-
координаційних зв’язків і залежностей між досліджуваними процесами, явищами,
параметрами, факторами тощо. Ретельно продумана і складена методика визначає
чіткий алгоритм дій дослідника щодо порядку і регламенту застосування ним ме-
тодів наукового пізнання, суттєво скорочує непродуктивні витрати часу, матеріа-
лів та коштів.
По суті справи методика – це своєрідна, розгорнута у часі модель дослі-
дження. Саме тому цей документ завжди починається із програми, а закінчується
розгорнутим календарним планом робіт. В загальному плані структура програми-
методики відображає органічний зв'язок очікуваних результатів роботи з метою,
гіпотезою, об’єктом і предметом дослідження.

2.5. Мета, гіпотеза, об’єкт та предмет дослідження

Метою дослідження є той кінцевий результат, якого намагається досягти
науковець. Із формулювання мети має бути однозначно і чітко зрозуміло:
а) що саме досліджується;
б) для чого проводиться дослідження, яка передбачається науково-практична
користь від його результатів;
в) яким шляхом планується отримати запланований результат.

Наприклад, «мета дослідження – зменшення питомих витрат пального ор-
ним машинно-тракторним агрегатом шляхом установлення оптимального співвід-
ношення між його шириною захвату і робочою швидкістю руху».