Page 16 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

16

вих слів. Особливо ефективно користуватися ними, як буде показано нижче, при
використанні електронних баз даних.
На основі аналізу літератури укладається огляд літератури за темою, уточ-
нюються тема, об'єкт і предмет дослідження. Якісне проходження цього етапу
може обумовлювати формулювання наукових ідей і гіпотез.
Огляд літератури за темою на завершальному етапі роботи покликаний не
лише пов'язати проведене дослідження із загальним станом науки, а й порівняти
отримані результати з даними інших дослідників, точку зору здобувача з погля-
дами інших науковців, визначити загальні тенденції в науці, підтвердити актуаль-
ність теми дослідження.
В кінцевому рахунку, як уже підкреслювалося вище, результати цієї роботи
дозволяють досліднику цілком виважено і обґрунтовано сформулювати науково-
технічну проблеми, мету, робочу гіпотезу(и), об’єкт, предмет і задачі подальшого
наукового дослідження.

2.3. Особистий архів науковця

З часом у дослідника накопичуються різноманітні за формою та змістом до-
кументи: конспекти, рукописи, картотеки, вирізки, фотографії, касети, дискети
тощо, які в сукупності утворюють особистий архів. Крім того, науковець має пев-
ну кількість книг, періодичних видань, інших видів опублікованих документів, що
складають його особисту бібліотеку.
Ведення власного архіву є обов'язковим для науковця. Оскільки обсяг інфо-
рмаційних документів, використовуваних особисто, як правило, великий, то ці
матеріали треба відповідним чином організувати. Інакше значно утруднюється
пошук необхідної інформації, знижується ефективність роботи.
Перед початком роботи з науковими матеріалами науковцю слід завести ро-
бочий зошит-конспект. У ньому він може фіксувати вихідні дані документа, запи-
сувати власні міркування з розглядуваного питання, ставити перед собою задачі і
завдання для наступної роботи тощо.
Кожен запис має бути пронумерований. Ще краще, коли паралельно з таки-
ми записами ведеться наукова база даних. Із сучасного програмного забезпечення
найпростішим, але досить ефективним для цього є Microsoft Office Access. Для
прикладу розглянемо розроблені на основі цієї програми бази даних літературних
джерел (додаток А), патентів (додаток Б) і авторефератів дисертацій (додаток В).
При роботі з першоджерелами (див. додаток А) у базу даних заносяться:
- номер того документу, який зафіксований дослідником у згаданому вище
зошиті-конспекті;
- прізвища та ініціали авторів;
- назва роботи (книги, статті, тез, реферату тощо);
- джерело, номер і рік видання (видавництво книги, назва журналу тощо);
- ключове слово (код).
База даних патентів та інших подібних документів може мати наступну
структуру (див. додаток Б):