Page 11 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

11

Лекція 2

СТРАТЕГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Актуальність і стратегія дослідження

Дослідницька робота будь-якого напрямку має бути направлена на вирі-
шення конкретних і корисних для суспільства задач. І у принципі кожен дослід-
ник це чудово розуміє. Але проблема полягає у тому, що справжню практичну
цінність дослідження досить важко визначити. Іноді, на перший погляд, вибраний
напрямок діяльності видається неперспективним і навіть непотрібним.
Ще у 70-і роки минулого століття науковою школою під керівництвом д.т.н.
Кутькова Г.М. були розроблені основи принципово нової, тягово-енергетичної
концепції розвитку трактора. Одним із основних її положень був інший підхід до
такого показника енергетичного засобу, як енергонасиченість (відношення вста-
новленої потужності двигуна до експлуатаційної маси всього трактора).
Незважаючи на те, що свого часу теоретичні аспекти цієї концепції свого
широкого практичного впровадження не знайшли, нині вони стають основополо-
жними моментами теорії тягової динаміки трактора, яка вивчається усіма студен-
тами агротехнічного профілю. Науковці і конструктори починають все ширше ви-
користовувати положення нового напрямку конструювання тракторів при розроб-
ленні системи їх ефективного агрегатування. Більш детальну інформацію з даної
проблеми можна отримати із спеціальної літератури.
Із-за явної непередбачуваності позитивного результату досліднику буває
досить проблематично вирішити питання інвестування майбутніх наукових робіт.
Тим більше, що при вирішенні дійсно наукової задачі імовірність отримання по-
зитивного результату становить лише 50%. Хоча у процесі наукового пізнання
нових явищ, закономірностей і т. ін. поняття «негативного» результату відносне.
Практика показує, що такий результат – те ж корисний, оскільки він попереджує
про неефективність (тобто безперспективність) здійснення практичної діяльності
у цьому напрямку.
Кінцева мета будь-якого дослідження полягає у отриманні відповіді на пос-
тавлене питання. Тому науковець, особливо той, який професійно займається нау-
ковою діяльністю, досить часто певним чином обмежений у виборі тематики дос-
лідження. Стратегічні її напрямки можуть визначатися науковими академічними
установами, профільними міністерствами, науковими центрами тощо. Із-за цього
може сформуватися враження, що критичний підхід до визначення тематики дос-
лідження не потрібен.
В дійсності це не так. Встановлення актуальності наукової діяльності – про-
цес досить складний і багатогранний. Відомо багато випадків, коли при вирішенні
цієї проблеми проста людська інтуїція, як своєрідний талант, відігравали більш
визначальну роль, ніж критичний аналіз та різного роду розмірковування.
Проте із цього не випливає, що інтуїції слід однозначно і повсякчас віддава-
ти перевагу. Певна річ, її треба враховувати, але в основі підходу до вибору тема-
тики дослідження має бути виважене рішення. Досліднику треба вміти в першу